Консулы производили набор в войско, созывали Народное собрание, могли
предлагать новые законы.
В сенат попадали без всяких выборов бывшие консулы, народные трибуны
и другие должностные лица. Сенат обладал огромной властью: ведал казной,
разрабатывал планы ведения войн, вёл переговоры с другими государствами.
Консул знал, что меньше чем через год сам станет сенатором и будет им
до конца жизни. Никогда ему не простят сенаторы, если он, будучи консулом,
поступит против их воли.
Если один из отрядов проявлял трусость, то случалось, что после боя
воинов выстраивали и каждого десятого по жребию казнили. Если часовой
засыпал на посту, его насмерть забивали камнями. Отличившимся увеличивали
долю военной добычи, их награждали почетным оружием. Тому, кто первым
взобрался на стены вражеской крепости, давали венок с изображение зубчатой
стены.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
История, 7кл.нужно выбрать правильные варианты ответа.Причины войны за независимость:1) запрет колонистам вступать в английскую армию2)введение гербового сбора3) запрет открывать мануфактуры4) запрет пить индийский чай5) запрет производить сырьё6) запрет переселяться за Аллеганские горы
1. Ліквідація багатопартійності. Утвердження монопольного становища КП(б)У.
Лібералізація економічного життя не супроводжувалася перебудовою суспільно-політичних відносин. Політичні порядки за доби непу, яку історики окреслюють зазвичай 1921-1928 рр., у республіці мало змінилися. Диктатура пролетаріату, що проголосили більшовики, була фактично диктатурою партійно-державної верхівки більшовицької партії, яка реалізовувалася через відповідну систему. Вона включала державні і громадські організації. До державних відносилися ради, комітети незаможних селян, котрі діяли ще на селі. Як державна структура функціонувала і КП(б)У.
Під партійно-державним тиском почали розпадатись і прийняли рішення про саморозпуск більшість політичних партій. Проти їхніх членів були задіяні каральні органи, які піддавали їх не тільки гласному й негласному нагляду, а й реальним арештам, застосуванню фізичних і моральних катувань. Більшовики неодноразово заявляли, що не дадуть легально існувати тим, хто претендує на суперництво із ними. Так, ще у 1920 р. згорнула свою діяльність Українська комуністична партія (боротьбистів). Основна частина її членів тоді поповнила ряди КП(б)У.
В 1925 р. оголосила про саморозпуск Українська комуністична партія (УКП), яка прагнула поєднати соціалістичні ідеї з українським національним рухом. Припинення діяльності інших партій сприяли тому, що ВКП(б) і КП(б)У як одна з її найбільших обласних організацій зміцнили і закріпили свої владні позиції.
В умовах однопартійної системи практично зникли можливості для альтернативності і змагання у формуванні засад раціональної політики. З утвердженням після смерті В. Леніна (1924 р.) на посаді Генерального секретаря ВКП(б) Й. Сталіна посилилася партійна номенклатура, розширилися привілеї, які надавались їй за рішенням партії.