Где завершила боевой путь 79 Гвардейская дивизия?

Если учитывать годы ВОВ, то дивизия завершила войну Берлинской операцией в составе 8-й гвардейской армии.

Если после.  то в 1991 году выведена из ЗГВ в Волгоград. А в 1995 году расформирована.

Объяснение:

Абсолютизм в европе в первой половине xvi в. в европе завершается формирование централизованных государств — франции, , испании. в этих странах образуется новая форма политического устройства — абсолютизм. его характерными признаками были: неограниченная власть государя, отказывавшегося от созыва сословно-представительных учреждений и опиравшегося на разветвленный бюрократический аппарат и мощную армию. церковь полностью интегрируется в государственную систему. в качестве идейного обоснования абсолютизма выступала теория божественной природы королевской власти. происходившая реформация существенно ослабила позиции духовенства, которое утрачивает прежнюю автономию от светских властей. основой политической стратегии глав абсолютистских государств стало лавирование между старым дворянством, сохранявшим значительный политический вес, и буржуазными элементами, обладавшими крупными финансовыми средствами. при абсолютизме утверждается новый принцип : государство уже не рассматривается как феодальная вотчина короля, страной приобретает публично-правовой, общенациональный характер. возникновение абсолютизма стало важным шагом в развитии более совершенного в институциональном отношении, суверенного государства. абсолютизм формируется в xvi—хvii вв. , прежде всего, в таких странах, как франция, , испания, стремившихся к установлению своей гегемонии в европе. безусловно, становление абсолютизма не всегда проходило гладко: сохранялся провинциальный сепаратизм, центробежные стремления крупной аристократии; непрерывные войны затрудняли государственное развитие.

Декларація незалежності Сполучених Штатів підписана 1776 року в Америці — виданий Другим Континентальним конгресом північноамериканських колоній Великої Британії документ, прийнятий 4 липня 1776 року, яким було проголошено, що тринадцять колоній у Північній Америці стають вільними та незалежними державами і що всі політичні зв'язки між ними та Королівством Великої Британії анулюються.

У вступній частині Декларації розповідається про природність людського прагнення до політичної незалежності; визнається, що підстави для досягнення такої незалежності мають бути достатньо вагомими та недвозначними. У преамбулі окреслюється загальна філософія такого явища як уряд загалом і пояснюється правомочність революції у випадку, якщо уряд порушує базові права підданих. У Декларації надається довгий перелік «неодноразових утисків та узурпацій», чинених британським урядом проти прав і свобод американських колоністів. Потому згадується про спроби колоністів привернути увагу британської влади до викладених проблем та про прикру відсутність реакції на ці спроби. Як висновок, Декларація містить твердження, що існують умови, за яких люди мають право змінити їхній уряд, що умови були створені внаслідок діяльності Великої Британії і що у зв'язку з цим колонії змушені відкинути свої політичні зв'язки з британською короною і перетворитись на незалежні держави. Декларацію підписано Президентом Другого Континентального Конгресу Джоном Хенкоком та п'ятдесятьма п'ятьма депутатами конгресу.