tany821
?>

Чому комуністичний режим застосував репресії проти української інтелектуальної еліти 1920-1930-х рр. » 1. Прочитайте джерело, з’ясуйте, про що в ньому йдеться; коли відбулися описані події. Визначте, як автор ставиться до них. З’ясуйте значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі. Стисло викладіть своє ставлення до цих подій. » 2. Поміркуйте, чому автор обрав для своїх спогадів помірковану оповідну манеру - так, ніби йшлося не про перебування в таборах ГУЛАГу. Документ 3 Зі спогадів професора Ю. Чиркова про ув’язнення на Соловках: «Культурно-виховна робота в Соловках була поставлена непогано. Драматичною групою завідував (керував) режисер Лесь Курбас. Як розповідав Олександр Степанович (Лесь), йому і в голову не приходило, що захоплений прийом глядачів, аплодисменти і квіти являться приводом для підозрінь, а те, що за куліси приходили українські емігранти... розцінять як “змову з петлюрівцями”. На щастя, Курбаса заслали на Соловки, де були театр і прихильники його таланту. Я бачив поставлені ним спектаклі: “Аристократів” Погодіна, “Інтервенцію” Славша, “Весілля Кречинського” Сухово-Кобиліна... де колишні емігранти чудово грали. Українське земляцтво значно поповнилося в 1936 р. Крім соловецьких старожилів - академіка Рудницького, професора-історика Яворського, націоналістів різних відтінків, від колишніх комуністів, послідовників Скрипника і Затонського до прихильників Петлюри й Коновальця, - в останній рік прибуло багато української інтелігенції, в тому числі група неокласиків. ...На початку 30-х років у літературних колах Києва були добре відомі імена неокласиків Зерова, Лебедя, Филиповича, Рильського. Найбільш маститим був професор Зеров, чудовий латиніст і поет, який переклав українською “Енеїду” Вергілія і безліч віршів Горація. Лебедь був вельми дотепним критиком і теоретиком українського літературознавства. Филипович був більшою мірою професором, ніж поетом, а Максим Рильський хоча і ходив в неокласиках, але писав у різних жанрах, поєднуючи ліризм із соціальним замовленням. У 1935 р. всіх неокласиків посадили, звинувативши в змові, тероризмі, спробі відторгнення України від СРСР і т. ін. “Нам все відомо, - посміювалися слідчі. - Неокласики? У класики захотіли за життя, а яка інстанція вам це дозволила? “Енеїду” перекладали, рабовласницький Рим пропагували, від Муссоліні завдання отримували?” Першим став здавати молодший неокласик Максим Рильський. Він визнав, що пропагував у своїх віршах буржуазний націоналізм, і уже готовий був погодитися на відторгнення України, призначення себе та інших неокласиків до “уряду самостійної України”, як його викликав сам Балицький (нарком внутрішніх справ УСРР), запропонував ароматного чаю і повідомив про припинення справи відносно нього, негайне звільнення й направлення для відпочинку на урядову дачу... Нарком висловив надію, що товариш поет і надалі буде писати такі ж гарні вірші. На дачі все з’ясувалося: високопоставлений керівник української культури поздоровив з високою оцінкою, яку дав товариш Сталін його останній книзі віршів, де був і присвячений йому вірш. Проглядаючи, як завжди вночі, нові книги і прочитавши відмічений секретарем вірш про Великого Вождя, Йосип Віссаріонович наклав резолюцію: “Автора заохотити - можливо, із нього, з часом, вийде новий класик української літератури”. Як відомо, прогностичні резолюції Сталіна виправдовувалися цілковито, і молодший неокласик став не тільки класиком за життя, а й академіком, героєм, депутатом. А його колеги, які не здогадались присвятити вождю жодного вірша, отримали по 10 років, прибули на Соловки, де часто вечорами під монастирськими склепіннями бриніла латина Вергілія і Горація. їх реабілітували посмертно». Про які історичні деталі з життя відомих діячів культури ви дізналися з джерела? Як, за свідченням джерела, уникнув сумної долі в’язнів ГУЛАГу М. Рильський? Як ви ставитеся до цієї обставини в біографії поета? Як зрозуміти останні рядки документа «їх реабілітували посмертно»? Чому для характеристики репресивної політики комуністичного режиму, спрямованої на фізичне знищення національно свідомої української інтелігенції, використовують поняття «Розстріляне відродження»?

История

Ответы

Руслан1360

на руском напиши ок

Объяснение:

irohmichaelchikaodiri
Вот ответы на все шесть вопросов: #1 В начале царствования Николая II пред Россией в области внешней политики стояли задачи не допустить крупных международных конфликтов и сохранить позиции на Западе и на Востоке. #2 На Гаагской мирной конференции обсуждались международные политические вопросы, был создан Гаагский международный суд для разбирательства конфликтов между странами, а так же страны участницы приняли решение не использовать разрывные пули и удушливые газы в войнах. #3 Причины русско-японской войны 1904-1905 гг. : 1). Стремительное усиление России на Дальнем Востоке (в 1898 г. была построена КВЖД в Маньчжурии, в 1903 - сквозная Транссибирская магистраль до Владивостока, на Ляодуньском полуострове Россия построила военно-морские базы. Укрепились позиции России в Корее) обеспокоило Японию, США и Англию. Они стали подталкивать Японию к началу войны против России с целью ограничить ее влияние в регионе; 2). Царское правительство стремилось к войне с, казалось, слабой и далекой страной - нужна была "маленькая победоноснаяя война", - полагал В. К. Плеве и другие; 3). Требовалось укрепление позиции России на международной арене; 4). Стремление правительства России отвлечь народ от революционных настроений. Главным итогом войны стало то, что, вопреки надеждам на то, что "победоносная война" отсрочит революцию, она, по мнению С. Ю. Витте, приблизила ее "на десятки лет". #4 1. Отсталость армии (+Весь ход русско-японской войны отличился бездарным высшим командованием русской армии.) 2.Проблемы с переброской войск 3.Кризис царской власти. #5 Россия благодаря дипломатическому таланту смягчило своё наказание. Это выразилось прежде всего в том, что Япония не получила от России ни копейки в виде контрибуции. Правда пришлось отдать южную часть Сахалина.Оставить арендованные военные базы и вывести российские войска с Маньчжурии.Пришлось разрешить вести рыбную ловлю японским судам в российской акватории. #6 Отношение мировых держав к началу войны между Россией и Японией раскололо их на два лагеря. Англия и США сразу заняли сторону Японии,которая начала выходить в Лондоне, иллюстрированная летописью войны даже получила название «Борьба Японии за свободу», а американский президент Рузвельт предостерегал Францию от возможного выступления против Японии, заявив, что в этом случае он немедленно станет на её сторону и пойдёт так далеко, как это потребуется. Франция, посчитавшая необходимым разъяснить, что союз с Россией относится к европейским делам, была недовольна действиями Японии, начавшей войну. Она была заинтересована в России, как в своей союзнице против Германии. 30 марта было подписано «сердечное согласие» между Францией и Англией. Это соглашение положило начало Антанте, но в то время осталось без реакции в русском обществе. Или краткий вариант, какой по душе. (Россия и Япония воевали Англия была союзником Японии, большинство японских кораблей построены в Англии США, Германия и Франция торговали с обеими сторонами Германия построила несколько кораблей для русских и японцев, Америка построила для русских броненосец "Ретвизан" и крейсер "Варяг", одновременно поставляла японцам пушки и продовольствие Франция построила для России броненосец "Цесаревич") Не за что.
Vera_Shuklin
Вот ответы на все шесть вопросов:

#1
В начале царствования Николая II пред Россией в области внешней политики стояли задачи не допустить крупных международных конфликтов и сохранить позиции на Западе и на Востоке.
#2
На Гаагской мирной конференции обсуждались международные политические вопросы, был создан Гаагский международный суд для разбирательства конфликтов между странами, а так же страны участницы приняли решение не использовать разрывные пули и удушливые газы в войнах. 
#3
Причины русско-японской войны 1904-1905 гг. : 
1). Стремительное усиление России на Дальнем Востоке (в 1898 г. была построена КВЖД в Маньчжурии, в 1903 - сквозная Транссибирская магистраль до Владивостока, на Ляодуньском полуострове Россия построила военно-морские базы. Укрепились позиции России в Корее) обеспокоило Японию, США и Англию. Они стали подталкивать Японию к началу войны против России с целью ограничить ее влияние в регионе; 
2). Царское правительство стремилось к войне с, казалось, слабой и далекой страной - нужна была "маленькая победоноснаяя война", - полагал В. К. Плеве и другие; 
3). Требовалось укрепление позиции России на международной арене; 
4). Стремление правительства России отвлечь народ от революционных настроений. 
Главным итогом войны стало то, что, вопреки надеждам на то, что "победоносная война" отсрочит революцию, она, по мнению С. Ю. Витте, приблизила ее "на десятки лет".
#4
1. Отсталость армии (+Весь ход русско-японской войны отличился бездарным высшим командованием русской армии.) 
2.Проблемы с переброской войск
3.Кризис царской власти.
#5
Россия благодаря дипломатическому таланту смягчило своё наказание. Это выразилось прежде всего в том, что Япония не получила от России ни копейки в виде контрибуции. Правда пришлось отдать южную часть Сахалина.Оставить арендованные военные базы и вывести российские войска с Маньчжурии.Пришлось разрешить вести рыбную ловлю японским судам в российской акватории.
#6
Отношение мировых держав к началу войны между Россией и Японией раскололо их на два лагеря. Англия и США сразу заняли сторону Японии,которая начала выходить в Лондоне, иллюстрированная летописью войны даже получила название «Борьба Японии за свободу», а американский президент Рузвельт предостерегал Францию от возможного выступления против Японии, заявив, что в этом случае он немедленно станет на её сторону и пойдёт так далеко, как это потребуется. Франция, посчитавшая необходимым разъяснить, что союз с Россией относится к европейским делам, была недовольна действиями Японии, начавшей войну. Она была заинтересована в России, как в своей союзнице против Германии. 30 марта было подписано  «сердечное согласие» между Францией и Англией. Это соглашение положило начало Антанте, но в то время осталось без реакции в русском обществе.

Или краткий вариант, какой по душе.

(Россия и Япония воевали Англия была союзником Японии, большинство японских кораблей построены в Англии США, Германия и Франция торговали с обеими сторонами 
Германия построила несколько кораблей для русских и японцев, 
Америка построила для русских броненосец "Ретвизан" и крейсер "Варяг", одновременно поставляла японцам пушки и продовольствие Франция построила для России броненосец "Цесаревич") 

Не за что.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Чому комуністичний режим застосував репресії проти української інтелектуальної еліти 1920-1930-х рр. » 1. Прочитайте джерело, з’ясуйте, про що в ньому йдеться; коли відбулися описані події. Визначте, як автор ставиться до них. З’ясуйте значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі. Стисло викладіть своє ставлення до цих подій. » 2. Поміркуйте, чому автор обрав для своїх спогадів помірковану оповідну манеру - так, ніби йшлося не про перебування в таборах ГУЛАГу. Документ 3 Зі спогадів професора Ю. Чиркова про ув’язнення на Соловках: «Культурно-виховна робота в Соловках була поставлена непогано. Драматичною групою завідував (керував) режисер Лесь Курбас. Як розповідав Олександр Степанович (Лесь), йому і в голову не приходило, що захоплений прийом глядачів, аплодисменти і квіти являться приводом для підозрінь, а те, що за куліси приходили українські емігранти... розцінять як “змову з петлюрівцями”. На щастя, Курбаса заслали на Соловки, де були театр і прихильники його таланту. Я бачив поставлені ним спектаклі: “Аристократів” Погодіна, “Інтервенцію” Славша, “Весілля Кречинського” Сухово-Кобиліна... де колишні емігранти чудово грали. Українське земляцтво значно поповнилося в 1936 р. Крім соловецьких старожилів - академіка Рудницького, професора-історика Яворського, націоналістів різних відтінків, від колишніх комуністів, послідовників Скрипника і Затонського до прихильників Петлюри й Коновальця, - в останній рік прибуло багато української інтелігенції, в тому числі група неокласиків. ...На початку 30-х років у літературних колах Києва були добре відомі імена неокласиків Зерова, Лебедя, Филиповича, Рильського. Найбільш маститим був професор Зеров, чудовий латиніст і поет, який переклав українською “Енеїду” Вергілія і безліч віршів Горація. Лебедь був вельми дотепним критиком і теоретиком українського літературознавства. Филипович був більшою мірою професором, ніж поетом, а Максим Рильський хоча і ходив в неокласиках, але писав у різних жанрах, поєднуючи ліризм із соціальним замовленням. У 1935 р. всіх неокласиків посадили, звинувативши в змові, тероризмі, спробі відторгнення України від СРСР і т. ін. “Нам все відомо, - посміювалися слідчі. - Неокласики? У класики захотіли за життя, а яка інстанція вам це дозволила? “Енеїду” перекладали, рабовласницький Рим пропагували, від Муссоліні завдання отримували?” Першим став здавати молодший неокласик Максим Рильський. Він визнав, що пропагував у своїх віршах буржуазний націоналізм, і уже готовий був погодитися на відторгнення України, призначення себе та інших неокласиків до “уряду самостійної України”, як його викликав сам Балицький (нарком внутрішніх справ УСРР), запропонував ароматного чаю і повідомив про припинення справи відносно нього, негайне звільнення й направлення для відпочинку на урядову дачу... Нарком висловив надію, що товариш поет і надалі буде писати такі ж гарні вірші. На дачі все з’ясувалося: високопоставлений керівник української культури поздоровив з високою оцінкою, яку дав товариш Сталін його останній книзі віршів, де був і присвячений йому вірш. Проглядаючи, як завжди вночі, нові книги і прочитавши відмічений секретарем вірш про Великого Вождя, Йосип Віссаріонович наклав резолюцію: “Автора заохотити - можливо, із нього, з часом, вийде новий класик української літератури”. Як відомо, прогностичні резолюції Сталіна виправдовувалися цілковито, і молодший неокласик став не тільки класиком за життя, а й академіком, героєм, депутатом. А його колеги, які не здогадались присвятити вождю жодного вірша, отримали по 10 років, прибули на Соловки, де часто вечорами під монастирськими склепіннями бриніла латина Вергілія і Горація. їх реабілітували посмертно». Про які історичні деталі з життя відомих діячів культури ви дізналися з джерела? Як, за свідченням джерела, уникнув сумної долі в’язнів ГУЛАГу М. Рильський? Як ви ставитеся до цієї обставини в біографії поета? Як зрозуміти останні рядки документа «їх реабілітували посмертно»? Чому для характеристики репресивної політики комуністичного режиму, спрямованої на фізичне знищення національно свідомої української інтелігенції, використовують поняття «Розстріляне відродження»?
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

arionul-secondary2
helenavalenti2846
Stryapunina
mbykovskiy
fomindmity1
assistant
irina25095462
kryukovaem
ikavto6
Galina
galtig83
anna-ditman
kot271104
ПогальниковАлёна589
Ваган Шутова332