Тәуекел хан басқарудағы жетістіктері

Тәуекел хан басқарғанда сыртқы саясат дамыды.Және қазақ жерін дамытуға үлес қосты.Тәуекел хан басқарғанда қазақ жері үлкен болды.Оған дейінгі қазақ хандығының сыртқы саясат ауыр болған еді.Тәуекел хан көп жетістікке жетткен

Причины Черного мора(цифры)

Методы лечения и профилактики(буквы)

1. Наказание Богом за грехи

А. Сжигали на костре всех, кого считали виновными в распространении болезни

2. Заражение воздуха в результате столкновения Марса и Сатурна

Б. Изоляция (карантин) беженцев и купцов, прибывших в город, на 40 дней

3. Контакты с заболевшими

В. Участвовали в паломнических походах в святые места

4. «Миазмы» (испарения) от болот, трупов людей и животных

Г. Окуривали дома и улицы розмарином

5. Евреи отравили колодцы, чтобы сжить со свету христиан

Д. Распевали божественные гимны

6. Завезены купцами, торговцами

Е. Сжигали одежды умерших

Объяснение:

Тривалість життя:

Середня тривалість життя людини складала 30—35 років, що не виключало наявності людей, які досягали похилого віку. Більшість чоловіків умирала у віці 40—60, жінок — 20—40 років. Як і раніше, великою залишалася смертність новонароджених: лише половина з них досягала десятирічного віку. Пов'язано це було з відсутністю медичної до під час пологів, нехтуванням елементарних правил гігієни. Лікарень у сучасному розумінні просто не існувало, були лише притулки для невиліковно хворих, калік і престарілих.

Жахливі санітарні умови, особливо в містах, сприяли поширенню хвороб і епідемій. У XVI — першій половині XVII ст. окремі райони Європи неодноразово вражала епідемія чуми.

Значними були людські втрати також від епідемій віспи, холери, тифу.

Населення Європи гинуло не лише від епідемій, а й від голоду в неврожайні роки, пожеж, воєнних спустошень. Особливо відчутними були втрати від війн, пов'язані з початком використання вогнепальної зброї та масовим убивством мирного населення, що стало звичною практикою ведення воєнних дій.

Житло:

У XVI ст. більшість селян європейських країн будувала свої оселі на півдні Європи з каменю, на півночі — з дерева. Дах будинку робили з соломи або очерету. Всередині будинку окремих кімнат зазвичай не було — всі члени сім'ї жили у спільному приміщенні. Для опалювання помешкання і готування їжі використовувалося вогнище. Меблів у селянській оселі було обмаль: простий стіл, лави, скриня для речей, один–два табурети і сінник замість ліжка. Їжу готували в казані, що висів над вогнищем, а їли переважно зі спільного посуду, бо мисок і кухлів на всіх не вистачало. Селянські житла упродовж тривалого часу не змінювалися, залишаючись такими, як у минулому.

А от житла міщан у той час зазнали суттєвих змін. В містах з'являється дедалі більше кам'яних будинків.

Меблі та речі були свідченням заможності господаря. Коштовний посуд виставляли на спеціальних полицях. Різноманітні речі та одяг зберігали у скринях, що прикрашалися орнаментом і розписом.

Їжа:

Селяни та бідні міщани харчувалися набагато скромніше, ніж знать, проте і їхнє меню стало набагато різноманітнішим. Під час обіду на їхньому столі були каша, сир, яйця, хліб, олія і тваринне масло, а в свята з'являлись окости й ковбаси. Добрим додатком до столу були овочі зі свого городу чи базару, а також ягоди, горіхи і фрукти..

Одяг та мода:

Зміни, що розпочалися в усіх сферах життя європейців, охопили і світ одягу. Поширилося правило не просто одягатися, а слідувати моді, змінюючи щорічно фасони суконь і камзолів. А втім, вир моди захопив не всіх. Одяг бідняків і селян залишався незмінним. Ігнорування моди — сумна традиція бідноти, хоч би де і коли вона жила. Селяни мали один незмінний робочий одяг і святкове вбрання, що переходило від батьків до дітей.