Кто такие Пелеби? А рабы пренодлежаюшие в Риме Б Жители не имеющие говорить на латынском языке В жители Рима переселенцы из других областей Италии

может плебеи

в ( точно не помню )

Объяснение:

Объяснение:

а точно не помню

Основним заняттям ранніх слов'ян було землеробство. Найдавнішим вирощування зернових культур у лісовій зоні було підсічне землеробство. На окремих ділянках лісу селяни спалювали повалені вітром сухі дерева і таким чином проводили підготовку землі під посіви. Попіл був добривом, він же розпушував ґрунт. Після трьох років використання виснажену землю залишали и освоювали нову ділянку.

У лісостеповій зоні слов'яни жили невеликими селищами. Селилися вони на берегах річок, де були гарні луки і добрі ґрунти для обробітку. Ранні слов'яни використовували тут перелогову систему обробітку ґрунтів. Поле оброблялося і засівалося до того часу, поки земля давала хороші врожаї. Коли ж врожаї падали, поле залишалося для "відпочинку", а використовувалося інше. У той час вільних земель було багато, і слов'яни завжди мали добрі врожаї. Вирощували слов'яни пшеницю, просо і ячмінь. Археологічні знахідки того часу свідчать, що слов'яни користувалися досить добрими знаряддями праці, зокрема у них вже був залізний серп, мотики, кістяні й дерев'яні сохи з металевими наконечниками.

Слов'яни займалися також присадибним скотарством. Вони розводили велику рогату худобу, коней, свиней, полювали на хутрових звірів (хутра були цінним товаром). Слов'яни займалися рибальством, бортництвом (примітивним бджолярством), у лісах збирали гриби та ягоди. У слов'ян було розвинене ремесло. Найбільш поширеним було ковальство, залізоробне ремесло, гончарство, прядіння, чинбарство і ткацтво.

Свої житла слов'яни споруджували в основному з дерева, заглиблювали їх наполовину в землю. Такі будинки були більш надійними й теплими. Посередині хати розташовувалися печі – для обігріву житла і приготування їжі. Печі були без димарів, палили "по-чорному", дим виходив через отвори в даху. У них посеред житла розміщувалось відкрите вогнище, над яким підвішували казан.

Слов'яни жили сусідською общиною, що поділялася на великі патріархальні сім'ї, у яких жили родичі декількох поколінь. Вони вели спільне господарство, володіли окремими господарськими будівлями, житлами, навіть невеликими поселеннями.

Слов'янські вірування сягають своїм корінням до релігійних уявлень індоєвропейської спільноти. Слов'янське язичництво – це не просто релігія, але й світогляд – цілісна система уявлень про світ і місце людини в ньому. У слов'янському світогляді існувала традиційна індоєвропейська трищаблева побудова світу богів, де на кожному рівні розміщувалися, як правило, парні боги, що в певному світі протистояли одне одному.

Основи слов'янського пантеону (сукупності богів) склалися у праслов'ян доби бронзи. Вищий, наднебесний світ, очолювали Сварог та Стрибог. Світлий Сварог пов'язувався зі спокійним, ясним, доброзичливим до людей станом неба. Похмурий "бог-батько" Стрибог уособлював темну, буремну силу, яка могла обернутися як на благо, так і на зло.

Великі відкриті святилища споруджувалися на пагорбах та узгір'ях, на певній відстані від селищ, де навпроти вогнища розміщувалися один чи кілька ідолів. Обряди та жертвоприношення здійснювали жреці. Існували також святилища, де жертвоприношення темним богам здійснювали відьми та віщуни. Верховним главою культу в слов'ян вважався князь.

Объяснение:

1.

(a) подъём сельского хозяйства: у крестьян оставались излишки для продажи

(b) быстро развивался спрос на ремесленные изделия

2.Ремесленники стали селиться вместе там, где проще было продать свои изделия. Постепенно они стали обносить свои поселения стенами и рвами и вырабатывать правила для совместной жизни и работы.

3.Полноправными членами цехов считались только владельцы мастерских — мастера. На собрании мастеров цеха принимался устав. В нем определялись все стороны жизни ремесленников цеха. Например, сколько можно выпускать изделий, из каких материалов, каких размеров, какого качества и многое другое. При угрозе нападения на город все члены цеха составляли отряд ополчения. Под цеховым знаменем они выступали на защиту города. Как правило, члены цеха селились на одной улице, которую так и называли: улица Пекарей, Ткачей, Портных, Кузнецов, Оружейников.

4.Важнейшие торговые пути проходили по Средиземному и Балтийскому морям. Торговля в Средиземном море находилась в руках двух городов — Венеции и Генуи. На Балтийском море ведущая роль принадлежала городу Любеку. Он возглавлял могущественный торговый союз городов — Ганзу.

5.Вместе с ростом благосостояния жителей городов, как правило, росли и притязания феодалов. Чаще всего это происходило после того, как жители "пускали корни" на новом месте и обзаводились недвижимостью, с которой они не захотели бы расстаться. Прежде всего это проявлялось в постоянном повышении налогов, которые начинали взыматься в буквальном смысле со всего. Кроме того, приказчики сеньоров нередко сами "проявляли инициативу", имея целью собственное обогащение. Также практиковались системы штрафов, которыми карали за мелкие провинности, и взимание пошлин за занятие тем или иным видом деятельности. Часто случалось и так, что сеньор просто отбирал у тех, кто находился от него в зависимости, то, что ему понравилось.

6.(a) город – укреплённое поселение с торгово-ремесленным населением

(b) товар – изделие, произведённое с целью продажи

(c) товарно-денежное хозяйство – хозяйство, в котором товары производятся и потом продаются за деньги

(d) цех – союз ремесленников одной специальности

(e) самоуправление – право граждан самим управлять своим городом

7.По горизонтали

5. Полноправный горожанин во Франции

6. Люди, занимающиеся обменом денег

8. Как называются города на которых находилась торговля.

9. Где заседал совет?

12. Как называлось объединение купцов.

14. Специальное здание в,котором заседал совет.

15. Образцовое изделие

16. Где работал ремесленник?

17. Как назывались укрепленные поселения с торговым ремесленным населением.

По вертикали

1. Полноправный горожанин в Германии

2. Как называлось управление горажан?

3. Руководитель в Германии.

4. Хозяйство,при котором изготавливают товары, продающиеся затем за деньги.

7. Городской житель

10. Что принимали на собрании мастеров цеха.

11. Где обычно торговали крестьяне?

12. Как назывались объединения купцов?

13. Глава городского совета.

16. как назывались полноправные члены цехов .

17. Укрепленное поселение с постоянным торгово-ремесленным население.

КРАССВОРД САМ НАРИСУЕШЬ