1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення? 1.1. «Програма Радикальної партії по суті мало чим різнилася від програми Демократичної партії і не привабила ши роких кіл інтелігенції, а тим паче народніх. Старші або зовсім були байдужі до всяких програм, або зосталися в Демо кратичній партії, а молодші українці та селяни й робітники гуртувалися в Революційній українській партії (РУП), яка пе ретворилася в Україн- ську соціал-демократичну робітничу партію (хоч міського робітництва майже не мала), з якої зго дом виділилася частина в “Спілку”, що з’єдналася з Російсь кою соціал-демократичною пар- тією на Україні...» (Є. Чикаленко) 1.2. «Восени 1905 року, на з’їзді Демократичної партії, деле гати від громад мало не одноголосно згодилися на об’єднання обох партій, зважаючи на наближення виборів до Державної думи та на можливість незабаром видавати газети на україн ській мові. Вибрали комісію з трьох душ: І. Шрага, Є. Тимченка та мене і доручили їй самій виробити умови об’єднання і йти на всякі уступки, але у всякому разі з’єднатися тільки під назвою Демократично-радикальна партія» (Є. Чикаленко 1.3. «1900 р. постала перша організована партія – Революційна українська партія – РУП... РУП існу- вала з своєю про грамою та в свойому складі дуже недовго, – але вона стала тим початковим ферментом, що з його бродильного ділення почали розвиватися вже більш програмово ви- разні політичні угруповання, а врешті партії звичайного типу... Чужі для українства елементи виділяються в Соціал-демократичну спілку, яка стоїть при боці російської Соціал-демократич- ної партії і врешті зникає з українського полі тичного життя...» (О. Лотоцький) 1.4. «День Шевченківського ювілею був дуже гарний, чисто весняний; сонце ясно світило. По кни- гарнях... виставлено безліч портретів Шевченка... Ще зранку в Софійський кафедральний собор почали збиратися люди, а коло 10-ї години весь величезний собор був тісно наповне- ний народом, головно молоддю київських вищих шкіл... Коло полудня картина міста почала змінюватись – на вулицях, особливо в центрі міста, почали збиратися натовпи публіки; серед неї особливо багато студентів і курсисток. Молодь зібралась коло Володимирського собору, а незабаром і в самім соборі зібралося кілька сотень людей. Зібрані почали співати “Вічну пам’ять”. Зараз з’являється поліція, козаки, військо й розганяє демонстрантів» (Газета «Діло» від 25 лютого 1914 р.). 1.5. «Тим часом чорносотенна преса не вгаває, а щодня в якійсь-небудь їхній газеті є якась стаття, що містить у собі заклик до уряду припинити якнайшвидше український рух, поки ще не пізно. Клуб націоналістів знову звернувся до уряду з проханням негайно позакривати: 1) українське Наукове товариство, клуби ти”, книгарні, 2) українську пресу та 3) заборонити Грушев- ському в’їздити в Росію, запевняючи, що українські інституції, преса та Грушевський агітують за відділення України від Росії і за прилучення її до Австрії на автономно-федеративних умовах» (Є. Чикаленко

Князь Владимир Святославич стал князем Киевским в 978 году. За время его княжения на киевском престоле было проведено ряд значимых реформ, надолго определивших развитие Руси. Одной из них была судебная реформа. Ее целью было размежевание церковного и светского суда. Единственным документом, дошедшим до нас, является Церковный устав. Он определял перечень дел, по которому могли судиться люди церковным судом. Так же была попытка ввести смертную казнь, но позже она была заменена традиционной вирой.

Весь ответ у меня не умещается, поэтому смотрите на вложение - там продолжение:

1)

Итоги ВМВ: победа антигитлеровской коалиции, разгром Германии и ее союзников, оккупация немецких территорий и разделение их между победителями, создание ООН, запрет и осуждение идеологий фашизма и нацизма, уменьшение роли Великобритании и Франции в общемировой политике, СССР и США становятся сверхдержавами, началась Холодная война, просоветские правительства пришли к власти в Восточной и Центральной Европе, начался процесс деколонизации.

Положение ведущих держав после войны: Российская, Германская, Австро-Венгерская, Османская империи распались. Мировая война усилила социально-экономические потрясения, начали появляться новые политические движения. Версальская и Вашингтонская конференции закрепили преобладание в мире Великобритании, Франции, США. СССР и Германия были отстранены от участия в Версальской конференции.

2)

Причины «холодной войны»:

А) идеологическое, политическое и экономическое противостояние капитализма и социализма.

Б) появление двух сверхдержав.

В) гонка вооружений и наступление атомной эры.

Г) активизация национально-освободительного и революционного движения в мире.

Противостояние США и СССР в период «холодной войны» выражалось в разделении мира на зоны влияния - на два блока капиталистический и социалистический. Также противостояние выражалось в гонке вооружений, и идеологическом/политическом/экономическом противостоянии двух сверхдержав.

3)

Восстановление хозяйства в Советском Союзе в первые послевоенные годы происходило в тяжелых условиях. Сначала был утвержден план восстановления и развития народного хозяйства в срок с 1946 по 1950 годы. Планировалось восстановить ранее оккупированные районы, достичь довоенный уровень развития промышленности и сельского хозяйства.

4)

В 1953 году первым секретарем был Хрущев, был указ об амнистии осужденных за уголовные преступления, были реабилитированы по делу врачей, культ личности Сталина осуждался.

5)

В период хрущевского правления проводилась аграрная реформа (колхозы и совхозы получили кредиты, новую технику, начался новый этап укрепления колхозов, преобразование некоторых колхозов в совхозы, ликвидация МТС, повсеместное внедрение кукурузы, освоение целины, освобождение крестьян от сверхдохода), военная реформа (перевооружение армии и флота ракетно-ядерным оружием, достижение паритета с США по соотношению военной силы), социальная реформа (закон о пенсиях, увеличивалось продолжение декретного отпуска для женщин, отменилась плата за обучение в старших классах школ и вузах, вводится обязательное 8летнее обучение в школах, осуществлен перевод рабочих на 6 и 7часовой рабочий день, было развернуто жилищное строительство, расширились права союзных республик и так далее), реформа управления (расширение хозяйственных прав союзных республик путем передачи вопросов, которые ранее решались в центре, сокращение управленческого аппарата, упразднение отраслевых министерств, разделение страны на 105 экономических районов, создание совнархозов), реформа школы (средняя школа стала единой, полное среднее образование давали в средней политехнической школе, среднем ПТУ, в вечерних и заочных школах, интерес к гуманитарным предметам упал).

продолжение ниже