(1)Финские племена, которые жили на берегах Финского залива, в 12 веке в основном платили дань: 1.Великому Новгороду. 2.Шведскому королевству. 3.Золотой Орде. (2)К причинам завоевательных походов шведов на русские земли относится: 1.необходимость отбиваться от набегов новгородцев на шведские территории. 2.стремление шведов захватить богатые земли Новгорода и его окрестностей. 3.желание шведов покорить монголов, для чего нужно было пройти через новгородские земли. (3)Идеологическую поддержку шведскому войску во время похода на Русские земли оказывала: 1.баскаки. 2.Православная церковь. 3.Католическая церковь. 4.организация командиров монгольского войска. (4)Рыцарский орден Меченосцев после военных поражений объединился с орденом: 1.Тамплиеров. 2.Доминиканцев. 3.Тевтонским. 4.Госпитальеров. Выберите правильный ответ.

Великому Новгороду

Объяснение:

платили дань

1-3,2-4,3-1,4-4

Объяснение:

Жалованная грамота дворянству 1785 года («Грамота на права, вольности и преимущества благородного российского дворянства») — грамота Екатерины II, освободившая дворян от обязательной службы. Этот новый принцип был впервые провозглашён манифестом Петра III в 1762 «О даровании вольности и свободы всему российскому дворянству», объявившим, что нет уже «той необходимости в принуждении к службе, какая до сего времени потребна была».

В связи с этим дворянам была предоставлена возможность продолжать службу по своему желанию, с ограничением отставки на время войны и за три месяца до неё; тем дворянам, которые в момент провозглашения манифеста проходили военную службу и не имели обер-офицерского чина, либо не выслужили в войсках 12 лет, отставка не давалась. Уволенным предоставлялось право беспрепятственно отъезжать в другие европейские государства и вступать там на службу при условии возвращения в Россию по первому требованию.

Объяснение:

Центрами російської культури і архітектури є давні міста. Москва — столиця країни — зберегла до наших днів сотні пам'ятників. Серцем її є величний Кремль з розкиданими навколо нього фортецями-монастирями, котрі служили колись форпостами Кремля.

Найбільші скарби російської архітектури донесли до нашого часу Новгород Великий, Псков, Смоленськ, Владимир — стародавня столиця Володимиро-Суздальської Русі XII—XIII століть, Суздаль, Юр'єв-Польський, Ярославль, Ростов Великий, Углич, Кострома, Вологда, Муром, Гороховець, Солікамськ. Величезні художні цінності зберіг Санкт-Петербург з його величною архітектурою проспектів, палаців і передмість.

Літописи зберегли кілька імен знаменитих зодчих давнини: серед них майстер Петро, що склав епоху в архітектурі Новгорода XII століття; майстер Коров-Якович (XII століття); південно-російський майстер Милонег (XII століття); знаменитий Федір Кінь, який побудував грандіозний Смоленський кремль і стіни Білого міста в Москві (XVI століття); зодчі Барма і Посник, які створили Покровський собор (храм Василя Блаженного) на Красній площі.

Посляпетровська епоха дала цілу плеяду геніальних зодчих, художників і скульпторів, авторів чудових творів архітектури XVIII і XIX століть. Серед них: Растреллі, Дмитро Ухтомський, Зарудний, Бланк Карл Іванович Старов, Казаков, Баженов, Захаров, Россі Карл Іванович, Тома де Томон, Джакомо Кваренгі, Чарлз Камерон, Бове, Григор'єв, Доменіко Жилярді тощо.