1. Еллінізм. Елліністичними державами правили абсолютно царі (на противагу їм, класичні грецькі міста-держави, або поліси, демократично управлялися своїми громадянами.) Ці царі мали космополітичний погляд на світ і особливо були зацікавлені в тому, щоб зібрати якомога більше багатств. Як результат, вони наполегливо працювали над вихованням комерційних відносин у всьому елліністичному світі. Вони імпортували слонову кістку, золото, чорне дерево, перли, бавовну, спеції та цукор (для медицини) з Індії; хутро та залізо з Далекого Сходу; вино з Сирії та Хіосу; папірус, білизну та скло з Александрії; оливкову олію з Афін; фініки та чорнослив із Вавилона та Дамаску; срібло з Іспанії; мідь з Кіпру; і олово з півночі.
2. Серед перерахованих "чудес світу" визначте ті, що були створені на території політичних держав: 1,2,6,7.
1. єгипетські піраміди (Єгипет)
2. висячі сади Семіраміди (Вавилон)
3. храм Артеміди в Ефесі (грецькому місті Ефес, на території нинішньої Туреччини)
4. статуя Зевса в Олімпії (Олімпія, розташована недалеко від міста Еліди)
5. галікарнський Мавзолей (столиця Карії — багате місто Галікарнас)
6. колос Родоський (на вході до гавані острова Родос, Греція)
7. Фароський маяк (Александрія, Стародавній Єгипет).
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Кто по папы Римского устанавливал в Прибалтике контроль над землями крещёных племен?
Ва́рварские короле́вства — государства, созданные варварскими народами на территории Западной Римской империи в условиях её распада в V веке. Характерной чертой, общей для всех этих раннесредневековых политических образований, была внутренняя нестабильность, проистекавшая из отсутствия в то время устоявшегося правила престолонаследия — сыновья короля имели приоритетное право на престол, но знать вполне могла предложить иную, собственную кандидатуру. Раздоры между членами королевской семьи, между королём и его вассалами, споры между претендентами на престол были обычным делом, очень многие короли умерли насильственной смертью. Границы варварских королевств были также нестабильны, столицы часто менялись. Для внутреннего устройства были характерны общинно-племенная организация в виде территориальной общины свободных землевладельцев, народные собрания и военные ополчения.