1. Одной из причин Смуты стало 1 вступление на престол Ивана 4 2 польская интервенция 3 пересечение законной дистанции Рюриковичей 4 усиление царской власти 2. Укажите последствие введения "урочных лет" 1 развитие образования 2 укрепление феодального землевладения 3 уменьшение преступности в стране 4 восстановление местничества

Пересечение законной династии РюриковичейУкрепление феодального землевладения

1. Одной из причин Смуты стало

3.пересечение законной династии Рюриковичей

2. Укажите последствие введения "урочных лет"

2. укрепление феодального землевладения

Российская империя после Венскогоконгресса (1815 г.) играла активную роль в европейской жизни. За своюучастие в подавлении революционных и национально-освободительных движений она получиласебе сомнительную славу "жандарма Европы". Выполняя жандармские функции, Россия не забывала и о своихдавние планы усиление влияния на Балканах, которые находились под властьюдавнего врага - Османской империи.

В начале 50-х pp. XIX ст. Николай I готовился нанести Османской Империирешающего удара. Поводом к конфликту стал спор между православным икатолическим духовенством за право надзора за христианскими святынями вИерусалиме. Николая I крайне обидело то, что турецкий султан, при поддержкепрезидента Франции Луи-Наполеона, предпочел католикам. Зато российскиевойска оккупировали зависимые от Турции дунайскиекняжества Молдавию и Валахию. Эти события стали началомком Крымской войны(1853-1856 pp. ).

Наприкінці XIV - на початку XV ст. у Чехії, яка входила до складу Священної Римської імперії, у зв'язку з розвитком товарно-грошових відносин та національним гнобленням з боку німецьких колоністів у політичному й економічному житті країни загострились класові та національні суперечності. Загальне невдоволення чехів викликала привілейована католицька церква - найбільший землевласнику країні. Обурення чехів виявилося в гуситському русі- антифеодальному, національно-визвольному й антикатолицькому, ідейним натхненником якого був Ян Гус, професор Празького університету.

Спалення Яна Гуса 1415 р. у Констанці за рішенням церковного собору як єретика спричинило вибух гніву чехів. На народних зібраннях проповідники закликали мечем боронити "правду Божу". 1419 р. ремісники і міські низи Праги розгромили католицькі церкви і будинки німецьких патриціїв та вигнали їх з міського магістрату. Те саме сталося й в інших містах. Претензії німецького імператора Сигізмунда І, якого чехи ненавиділи за спалення Яна Гуса, на чеський престол посилили в Чехії антинімецькі та антипапські виступи.

Чеські бюргери і рицарі утворювали крило чашників. Вони вимагали "дешевої" національної чеської церкви і причастя з чаші (звідси їхня назва), виступали за збереження феодального ладу. Опорою чашників була Прага, а ідеологами - університетські магістри.

Табір реакції (великі феодали, католицька церква і німецькі патриції) намагався зберегти свої привілеї за до організованих Папою Римським та імператором Сигізмундом І хрестових походів. Упродовж 1420-1431 рр. відбулося 5 хрестових походів проти гуситів (усі вони зазнали поразки). Армія гуситів, керована талановитим полководцем Яном Жижкою, швидко пересуваючись на возах у супроводі легкої артилерії, успішно громила важку рицарську кінноту.

З 1427 р. гусити здійснили кілька великих походів проти ворогів і дійшли до Балтики. Папа і Сигізмунд І, переконавшись, що зброєю рух гуситів не придушити, 1433 р. погодилися на помірковані умови чашників (Празькі статті). Останні, зрадивши таборитів, об'єднались з колишніми ворогами і 1434 р. під Ліпанами розгромили армію таборитів.

У гуситських війнах епізодично брали участь українці. Так, волинський князь Федір Острозький зі своїм загоном кілька років підтримував гуситів. У документах, що стосуються руху, є відомості про "русняків" із Львівщини і Закарпаття.