1. Из какого города родом Робинзон Крузо? А. Лондон Б. Нью-Йорк В. Йорк 2. Кем хотел стать Робинзон? А. Музыкантом Б. Путешественником В. Военным 3. Отец Робинзона хотел, чтобы сын стал А. Военным Б. Врачом В. Торговцем 4. Когда Робинзон Крузо отправился в путешествие? А. 1 сентября 1659 года Б. 1 января 1659 года В. 1 июля 1659 года 5. Где провёл первую ночь после кораблекрушения Робинзон Крузо? А. На дереве Б. В пещере В. На берегу 6. Что из вещей осталось у Робинзона Крузо после кораблекрушения? А. Порох, трубка, нож Б. Нож, трубка, коробка с табаком В. Табак, нож, ружьё 7. Куда попал Робинзон после кораблекрушения? А. На материк Б. На остров В. На полуостров 8. Каких животных с корабля забрал Робинзон? А. Двух кошек и собаку Б. Двух кошек, собаку, попугая В. Кошку, двух собак 9. Робинзон Крузо записывал свои мысли в 2 колонки: А. Плюс, минус Б. Хорошо, плохо В. Добро, зло 10. Колосья какого злака обнаружил Робинзон Крузо возле своего жилища? А. Пшеницы Б. Ржи В. Ячменя 11. Чем освещал своё жилище вечером Робинзон Крузо? А. Светильником из козьего жира Б. Свечами с корабля В. Лучиной 12. Каких животных приручил Робинзон Крузо? А. Коз и овец Б. Коз В. Овец 13. Почему Робинзон Крузо из обжитого жилища перебрался в грот? А. Захотел сменить обстановку Б. Жилище пришло в негодность В. Опасался дикарей, которые иногда появлялись на острове 14. Почему Робинзон Крузо туземца назвал Пятницей? А. Это любимый день недели Робинзона Крузо Б туземца в пятницу В. Так сам себя назвал Пятница 15. Кого Робинзон и Пятница от дикарей? А. Европейцев-пленников Б. Отца Пятницы В. Испанца и отца Пятницы 16. Что взял с собой Робинзон Крузо, покидая остров? А. Шапку из козьего меха, зонтик, попугая Б. Шапку из козьего меха, зонтик, попугая, деньги В. Деньги и собаку 17. Сколько времени провёл Робинзон Крузо на острове? А. 28 лет, 2 месяца, 19 дней Б. 30 лет, 2 месяца В. 23 года, 2 месяца, 19 дней 18. Через сколько лет Робинзон Крузо вернулся в Англию? А. 29 лет Б. 34 года В. 35 лет

ответ: У період раннього середньовіччя були в основному втрачені традиції землеробства античних часів, тому господарства селянина як правило орієнтувалося на освоєння лісових ресурсів. Ліс у ті часи був основним джерелом життя і доходів. Туди виганялися пастися череди худоби. Там, особливо в дубових лісах, восени набирали жиру свині, відгодовуючись на жолудях. Завдяки цьому селянин отримував на зиму гарантований запас м`ясної їжі. У лісі заготовлювалися дрова для опалення і виготовлялося деревне вугілля, важливий компонент для виробництва залізних знарядь праці і зброї. Ліс давав і будівельні матеріали, бо камінь у ті часи для будівництва був рідкістю. Крім того ліс був місцем для збирання всіляких плодів і ягід, які вносили розмаїття у убогу їжу людини середньовіччя. Особливо важливим для тих часів був мед диких бджіл, враховуючи ту обставину, що цукру тривалий час не знали. У лісі збиралися всілякі смолисті речовини для виготовлення факелів і світильників. Також заготовлювалися кора дуба, без якої не можливо було б вичиняти шкури тварин. Попіл спалених кущів підліску використовували для відбілювання або фарбування тканин. Крім того у лісі і на галявинах збирали лікарські рослини – єдині лікарські засоби тих часів.Важливим був ліс для полювання. Всі варвари були вправними мисливцями. Щоб полювання у лісі було більш вдалим вони приручили для цього, крім собак, соколів, тхір і навіть оленів, які виманювали своїх диких родичів. Загалом ліс давав можливість простій людині, навіть у голодні роки, вижити. А голодні роки за тих часів траплялися досить часто.Ліс був важливим компонентом і для заможних верств суспільства. Більша частина володінь великих землевласників складали саме лісові масиви. За підрахунками істориків ліс приносив їм третину доходу. Крім того тут вони віддавалися втіхам полювання.

Переселение внесло свою лепту в формирование единой латинской языковой системы Европы (так называемой «вульгарной латыни»), на основе которой образовались многие языки Западной Европы.

Результаты этого процесса нельзя расценивать однозначно. С одной стороны, в ходе войн было уничтожено немало народностей и племён — к примеру, прервалась история гуннов. Но с другой стороны, благодаря великому переселению народов «окультурились», некоторые из них стали предшественниками современных европейских государств, сложились новые культуры — перемешавшись, племена позаимствовали друг у друга немало знаний и навыков.

Однако это переселение нанесло существенный урон зарождавшейся культуре северных племён и кочевых народов. Так, были безжалостно уничтожены многие племена коренных народов Северной Европы, разграблены древние памятники этих народов: обелиски, курганы и так далее.