Обрати серед названих родівті, які відносили до князівських​

Итак...
Існує легенда про заснування міста Рим два братами. Їх звали Ромул та Рем. Вони були відгодовані вовчицею, і саме через це їм надають інколи надлюдських (забыл как по украински Пізніше їх знайшов на березі річки пастух Фаустул. Взявши їх під свою опіку він виростив їх як власних синів.
Подорослішавши, Рем і Ромул дізналися про своє справжне походження, вони відправилися у володіння короля Амулія, вбили його, та повернули трон законному володареві Нумітору.
Після цього вони відправилися на пошуки землі, для побудування великого міста. Між ними виник спір, біля якого пагорбу слід його будувати. Вони не змогли його вирішити, і тому згодилися на тому, щоб зачекати на якесь знамення. Згодом Рем побачив 6 коршунів, а Ромул 12. Завдяки цьому Ромул і виграв спір. Провівши навколо свого пагорба священну лінію "померій", він відгородив свою територію від брата. Але Рем не зважав на це і перейшов границю. В перепалці ромул вбив Рема, і згодом на цьому місці заснував місто яке назвав на свою честь.

ервые поселения на землях сегодняшнего Эдинбурга существовали еще в эпоху мезолита. В ходе раскопок были также выявлены остатки поселений, датирующиеся поздним бронзовым и железным веками.

В 1-м веке н.э., когда в Лотиан (историческая область на юго-востоке Шотландии) прибыли римляне, здесь обитало кельтское племя бриттов, которому они дали название вотадины. Уже после ухода римлян в 5-м веке н.э. на территории современного Лотиана и прилегающих к нему регионов (точные границы достоверно неизвестны) существовало бриттское королевство Гододин, основанное, вероятнее всего, потомками тех самых вотадинов. Примерно в 6-м веке гододинцы построили крепость «Din Eidyn» или «Etin», и хотя ее точное местоположение идентифицировано не было (крепость вполне вероятно могла находиться как на Замковой скале, так и на горе Артура, а возможно и на горе Кэлтон), историки предполагают, что именно вокруг нее впоследствии и вырос Эдинбург. В 638 году крепость была осаждена войсками короля Нортумбрии Освальда и в результате более чем на три века оказалась под контролем англосаксов, пока в середине 10-го века не перешла к Шотландии. В «Хрониках пиктов» крепость упоминается как «oppidum Eden». мы это недавно писали так что лови