Эссе на тему он был человеком с благими намерениями и милосердием​( Ибрай Алтынсарин)

Цар володів абсолютною владою над народом. Сенат був слабкою ланкою, здатною здійснювати лише незначні адміністративні повноваження. Так що Римом управляв фактично абсолютний монарх. Основна функція Сенату полягала у здійсненні його побажань.  

Верховна влада держави була покладена на царя, який мав наступні повноваження:

- Виконавча влада

- Головний суддя

- Головний законодавець

Замість царя і для попередження деспотизму новий уряд обрав консулів, двох за кількістю. Ці особи не були обрані населенням, а були призначені всенародним зібранням. Кожен консул відбував однорічний, непослідовний термін, хоча міг відбувати другий чи третій термін пізніше. Як політичні, так і військові глави держав, консули мали верховну виконавчу владу, командуючи армією, головуючи в Сенаті та пропонуючи законодавство; однак, як гарантія, кожен консул мав можливість накласти вето на рішення іншого. Як символ своєї влади, вони носили традиційну вовняну тогу з фіолетовим обрамленням, сиділи на спеціальному кріслі. В них було щонайменше шість спеціальних помічників. Після закінчення однорічного терміну вони притягувались до відповідальності перед народними зборами за будь-які прийняті рішення або вжиті дії. Багато консулів розширяли свої повноваження, стававши проконсулами, губернаторами однієї з багатьох римських провінцій. Спочатку, посада консула була відкрита лише для патриціїв; плебеї отримали право на неї у 367 р. до н.е. Законодавчо у 342 р. до н.е. було передбачено, що один з двох консулів повинен бути плебеєм. До відомих постатей, які служили консулами, належать Юлій Цезар, Марк Красс, Помпей та Марк Антоній.

Объяснение:

1) В условиях тяжелого положения Казахского ханства в середине XVI века Хакназар ...Почти всё свое правление Тауекель находился в сложных отношениях с ... Послесмерти Тауекеля ханский титул перешел к его младшему брату Есиму, который правил...2) При Тауекель-хане происходит расцвет могущества казахского ханства. Тауекель-ханвел активную внешнюю политику ... на севере.Тауекелю после возвращения на родину пришлось с оружием в руках утверждать свое право на ханский престол.3) На юго-восточном и южном направлениях Россия достигла в XVI в. значительных успехов. В первой половине столетия особую опасность представляли Крымское и Казанское ханства, чьи правители совершили не один набег на приграничные русские земли. В расчетах Москвы кроме соображений безопасности играла роль и хозяйственная выгода — волжский торговый путь, обладание плодородными поволжскими землями. В 1552 г. было завоевано Казанское, а в 1556 г. — Астраханское ханство. К России присоединилась Башкирия.