За пам’яткою скласти історичний портрет Ю. Дрогобича:• Про кого йдеться і коротка біографія?• Коли і в якій країні жив історичний діяч?• Які його риси характеру та погляди відомі?• З чим пов’язана основна його діяльність?• Які вчинки і дії цієї особи відомі?• Яким є ваше ставлення до цієї особи?​​

Дата народження 1450 місце народження Дрогобич Дата смерті 4 лютого 1494 Місце смерті Краків, Королівство Польське Країна Kingdom of Poland-flag.svg Королівство Польське рід діяльності астроном, філософ, викладач університету, астролог, медик, редактор, лікар, письменник Commons-logo.svg медіафайли на Вікісховищі Юрій Михайлович Котермак, також-Юрій (Георгій) Михайлович Донат, він же — магістр Георгій Дрогобич з Русі, (лат. Georgius Drohobicz de Russia, Рос. Юрій Дрогобич, пол. Jerzy Kotermak Drusianus, італ. Giorgio da Leopoli); ок. 1450, Дрогобич, Руське воєводство, Королівство Польське - 4 лютого 1494, Краків, Королівство Польське) - русинський астролог, лікар, філософ, бібліофіл і гуманіст епохи Відродження; походив з Червоної Русі, що входила в ту пору до Королівства Польське. Ймовірно, Котермак підтримував зв'язки з Нюрнберзьким гуртком гуманістів і, можливо, був одним з викладачів Миколи Коперника в Кракові. З 1481 по 1482 рік — ректор Болонського університету. C 1488 року — професор Краківського університету. Юрій Дрогобич вважається першим серед східнослов'янських мислителів автором друкованого твору, виданого латиною, а також першим відомим доктором медицини, який отримав вчений ступінь в Європейському університеті і походив з Русі. Зміст 1 біографія 2 праці 3 бібліографія 4 Джерела 5 Примітки 6 посилання біографія народився в Дрогобичі в родині Галицького солевара Михайла Доната. Про віросповідання та походження родини Юрія Дрогобича практично нічого не відомо. Початкову освіту Юрій здобув у парафіяльній школі при церкві святого Юрія Євтимія. Ймовірно, там він отримав перші знання про розрахунок Пасхалій і основні знання латини. Відомо, що після смерті батька Юрій вів торгові справи якогось пана айнольфа у Львові. Наприкінці 1468 або на початку 1469 вступив до Ягеллонського Університету (Краків), де отримав вчені ступені бакалавра (1470) і магістра (1473). У Болонському університеті, де став доктором філософії, читав лекції з астрономії і одночасно навчався медицині і вільним мистецтвам (ОК.1478) і медицини (ОК. 1482). У 1478-1479 і 1480-1482 роках читав у Болоньї лекції з астрономії, а з 1481 по 1482 був ректором університету. У 1482 році працював над передбаченням на прийдешній рік за наказом Папи Римського Сикста IV. 7 лютого 1483 в Римі видав книгу Прогностична оцінка поточного 1483 (Iudicium pronosticon Anni M. cccc.lxxxiii), яка є першою відомою друкованою книгою східнослов'янського автора. Підписав він цю роботу як Юрій Дрогобич з Русі. У цій книзі крім ненаукових астрологічних прогнозів були поміщені відомості з географії, астрономії, метеорології, а також зроблена спроба визначити, в межах яких географічних довгот розташовані міста Вільнюс, Дрогобич, Львів, Москва та ін... у зв'язку з гнобленням князями і Панами. Висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати закономірності світу. Папа Сікст IV узаконив інквізицію і Раду, які почали холоднокровне знищення євреїв, єретиків та інших неугодних інквізиції людей. У цьому ж році папою Сікстом IV була введена сувора цензура всіх книг. Тоді ж Юрій Дрогобич зрозумів свою помилку: він занадто відкрито писав свої передбачення, потрібно було їх зашифрувати. Після цього потрясіння Котермак вирішив назавжди перестати робити передбачення для людей. У 1486 або 1487 році повернувся в Галичину, а з 1488 року читав лекції в Краківському університеті, якраз в той час, коли там навчався Микола Коперник. Проживаючи в Кракові, отримав титул Королівського лікаря. Живучи в Кракові, співпрацював з книговидавцями Швайпольтом Фіолем, сприяв виданню кількох книг, у тому числі «Часослова», який був першою книгою, надрукованою західноруською мовою. Ймовірно, Юрій Дрогобич разом з Павлом Русином був редактором книг Фіоля. Праці в бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Дрогобича: оцінки затемнення 29 липня 1478 року і «Юдіум прогностикон», а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на березень—грудень 1478 року, переписаний німецьким гуманістом х.Шеделем. Ці роботи свідчили про ґрунтовну обізнаність Дрогобича з античною та середньовічною літературою.

1) Про Дрогобича

2)В кам'янському

3)Поет дуже харизматичний, добрий чолов'яга

4)Писав книги

5)Відомий писарь

6)Моє ставлення дуже добре до цієї особи

Объяснение:

Я навчаюсь у 9 класі і давно пройшов цю тему.

Чем отличается родовая община от соседской (территориальной)?  

Соседская община представляет собой общину из нескольких родовых общин. То есть соседская община шире, чем родовая. Родовая община живет совместно, имеет главу, ведет собственное хозяйство, что-то производит. А сельская община – по сути, село, то есть родственных связей здесь нет или они необязательны. Кроме того, еще одно отличие заключается в том, что родовая община более ранняя стадия развития, чем соседская. То есть переход от родовой к соседской общине был частью эволюции в древних городах. Вместе с этим переходом на соседскую общину, люди поменяли образ жизни на оседлой, стали заниматься пашенным земледелием, стали принадлежать к определенным стратам общества (откуда появилось социальное неравенство), люди начали иметь частную собственность, а не общинную.  

Как управляется каждая из них?  

В родовой общине руководство принадлежит главе семьи, и скорее всего, это был мужчина.

Сельский сход – форма самоуправления в соседской (территориальной) общине. Собирался при необходимости решения вопросов волости, то есть совокупности нескольких общин. В общем, здесь была волостная система управления.

Чем вызваны эти различия?

Различия были вызваны тем, что происходит переход от более примитивного хозяйства к более совершенному, появилась необходимость в государственности, поэтому люди стали объединяться больше.  

Қазақстан жерінде құрылған ежелгі түрік мемлекеттерінің бірі Түргеш қағандығы еді. Түргештер, негізінен, Жетісуды жайлаған. VIII ғасырдың ортасында Түргеш мемлекеті ыдырау кезеңін бастан кешірді. Алғашында осы сәтті қарлұқтар пайдаланды. Бірақ түргештер мен Жетісудағы өзге түркі тайпаларына қытайлар мен арабтар да айтарлықтай қатер төндірген еді. 751 жылы Жетісуға шығыстан Қытайдың Тан империясы әскері баса көктеп кірді. Олар Түргеш астаналарының бірі - Суябты басып алып, қиратты. Осы кезде оңтүстіктен арабтар да жорық бастады. Осылайша Жетісуда Қытай мен Араб халифатының мүдделері тоғысты. Қытай мен араб әскерлері Талас өзені алқабында түргештердің шағын қаласы Атлахтың маңында кездесті. Екі жақтан соғыс майданына 100 мыңнан жауынгер қатысты. Бес күнге созылған ұлы шайқастың тағдырын қарлұқтар шешті. Соғыстың шешуші кезеңінде олар көтеріліс жасап, қытайларға қарсы шықты. Қиян-кескі шайқаста арабтар жеңіске жетті.

Бұл тарихи жеңіс болды. Өйткені осы шайқастан соң талай жүз жылға дейін Қытай басып алмақ ойынан түңіле бас тартты. Арабтар бұл жерде ұзақ тұрақтай алмады. Шамалы уақыттан соң олар Жетісу жерінен кетіп, түрік тайпалары қайтадан осы жердің иесіне айналды.

Объяснение: