Значение победы русских войск в Куликовской битве?

1. Разгром Мамаевой орды не привел к немедленному и полному свержению монголо-татарского гнета. В тот период у Руси для этого не хватало сил. Орда была еще сильнее Москвы. Пройдет еще столетие, прежде чем навсегда будет свергнуто ненавистное чужеземное господство. Однако одно из первейших значений победы в Куликовской битве - ознаменование грядущего освобождения страны. В военном отношении победа над Мамаем показала, что русская армия может сражаться на равных и побеждать Орду. Окончательно рухнул миф о непобедимости монголов. Была восстановлена вера народа в свои силы. Вместе с Куликовской победой пришли национальная гордость и достоинство. Она всколыхнула национальное сознание народа, его национальную память.

2. Эта победа имела политическое значение. Битва показала, что результата можно добиться только объединенными силами всей русской земли. Узнав о надвигающейся угрозе, Дмитрий Иванович послал гонцов по всей раздробленной Руси с немедленно прислать к нему войска. Почти все области поддержали московского князя и одним из факторов положительного ответа на призыв стала первая убедительная победа русских войск над монголо-татарами в 1379 году на реке Воже. Не поддержали Дмитрия Ивановича только Новгород, Суздаль, Тверь и Рязань. Однако к моменту решающего сражения русское войско насчитывало порядка 120-ти тысяч человек. По мнению большинства исследователей, силы с обеих сторон были примерно равны.

3. Битва окончательно закрепила значение Москвы как русской национальной столицы, а московского князя как национального вождя, организатора борьбы за национальное освобождение и единство. С Куликовской битвы берет начало образование Русского единого государства. Победа на Дону, несмотря на все последующие неудачи и отступления, резко укрепила авторитет Москвы как общерусского военного и политического лидера. Москва, опираясь на общерусскую поддержку, продолжает оказывать давление на еще не присоединенные к ней русские княжества. Ореол победы в Куликовской битве во многом этим усилиям и Дмитрия Донского, и его преемников.

4. Хотя после победы на Куликовом поле ордынское иго продолжалось еще сто лет, однако характер взаимоотношений Руси и Орды существенно изменился. Хану Тохтамышу удалось с предателей в 1382 году взять Москву и восстановить выплату Русью дани, но реально в прежней форме подчинения уже не было. В 1389 году Дмитрий Иванович, прозванным Донским, впервые передал великое княжение своему сыну Василию I без ярлыка. Таким образом, владимирское великое княжение становится наследственным владением московских князей помимо воли ордынских ханов, вынужденных признать политическое главенство Москвы в русских землях.

5. Победа на Куликовом поле показала всему миру мощь и величие Руси в плане военной подготовки. После Куликовской битвы такие ведущие державы в мире как Англия и Франция стали рассматривать Русь как серьезного соперника на мировой арене.

Объяснение:

Однако одно из первейших значений победы в Куликовской битве - ознаменование грядущего освобождения страны. В военном отношении победа над Мамаем показала, что русская армия может сражаться на равных и побеждать Орду. Окончательно рухнул миф о непобедимости монголов. Была восстановлена вера народа в свои силы

Объяснение:

ответ где?

Объяснение:XVI - перша половина XVIII ст. були важливим етапом розвитку української культури. Продовживши традиції давньоруської культури, українська культура виявилася в важких умовах. Але в народі знайшлися сили, які забезпечили не тільки виживання національної культури, але і подальше її піднесення як самобутньої, з властивими тільки їй рисами

Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVIII ст. Особливості релігійної ситуації в Україні. Книгодрукування і література. Освіта. Нові галузі науки. Мистецтво

Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVIII ст. XVI-XVIII ст. - виключно складний і важливий період в житті українського народу. У політичній історії він охоплює такі процеси, як перехід всіх українських земель під владу Речі Посполитої, наростання визвольної боротьби, створення національної державності в ході Хмельниччини, подальша втрата завоювань. У вітчизняній культурі це була яскрава, плідна епоха, принципова для подальшого розвитку. Можна виділити цілий ряд причин, які пояснюють культурне піднесення в Україні у XVI-XVIII ст.

Передусім треба підкреслити, що тоді ще були живі традиції Київської Русі. Найкраще вони збереглися у західноукраїнських землях, менш потерпілих від монголо-татарського нашестя. Крім того, у великому князівстві Литовському культурна спадщина Київської Русі була сприйнята на державному рівні.

У XVI ст. триває стабілізація і пожвавлення економічного життя, зростання міст. Нараховувалося до 20 великих українських міст з населенням понад 10-15 тис. жителів. У Львові, Києві кількість ремісничих спеціальностей досягала 300. Розвитку товарно-грошових відносин сприяло магдебурзьке право (правова система, яка закріплювала самоврядування городян). На Волині і в Галичині все ширше практикувалося будівництво світських споруд не з дерева, а з каменю і цегли, у XV ст. у Львові було побудовано водопровід.

Свою роль відіграв і вплив західноєвропейського Відродження та Реформації. В містах України, як і в ряді інших європейських країн, проживало етнічно різнорідне населення: крім українців - поляки, німці, євреї, вірмени, угорці, греки, що сприяло взаємопроникненню різних культур. У XV ст., коли під ударами Туреччини прийшли до занепаду італійські колонії у Криму, частина генуезьких купців переселилася до Львова і Києва.

З іншого боку, діти українських вельмож навчалися в університетах Праги, Кракова, Болоньї. Варто пригадати імена українського поета XV ст. Павла Русина, професора медицини й астрономії з Дрогобича Юрія Котермака. Гуманістичні настрої та ідеї, європейські художні стилі набували на українському культурному ґрунті нових форм.

Найважливішим чинником, який впливав на розвиток культури в Україні в цей період, була національно-визвольна боротьба українського народу. Утворення Речі Посполитої внаслідок Люблінської унії у 1569 р. призвело до концентрації практично всіх українських земель у єдиних державних кордонах, поставило їх населення у найважчі політичні, соціально-економічні умови.

У зв'язку зі зростанням міст в Європі зріс попит на продукцію сільського господарства, а Іспанія, яка досі була "житницею Європи", не справлялася з цим завданням. Потрібні були нові постачальники, і на цю роль претендувала Польща. Польські феодали захопили землю, закріпачили селян, витискали з України максимум прибутку, але в той же час захистити її від набігів турок і татар виявилися неспроможними. У цих умовах всі культурні процеси перепліталися як з боротьбою проти польського засилля, так і з обороною рубежів від натиску Кримського ханства й Османської Туреччини.

Объяснение:

Проанализируйте перечисленные факты из истории Польши и сделайте вывод об общих экономических тенденциях, характерных для стран Восточной Европы во второй половине 1940-х - начале 1950-х гг.:

а) в январе 1946 г. был принят закон, закрепивший национализацию основных средств производства и переход в руки государства решающих позиций в экономике; национализированный сектор в промышленности в 1946 г. составил 86,3 %, к 1949 г. - 90 %;

б) в 1947 г. проведена земельная реформа, ликвидировавшая помещичье землевладение и создавшая сильный государственный сектор в сельском хозяйстве - госхозы;

в) государство осуществляло основные капиталовложения в тяжёлую промышленность, создавало новые отрасли - судостроение, автомобильную, построило металлургический комбинат.