СОР по всемирной истории. 6 класс. IV четверть. Всего Задаиие 1. Определите только верные утверждения. 1. "Сикстинская мадонна"- картина Рафаэля Санти. 2. "Город Солнца" - это известная картина Леонардо Да Винчи. 3. "Книга исцеления" является философским произведением Мухаммеда аль -Хорезми. 4. Гениальную фреску "Страшный суд" создал Микеланджело Буанаротти. 5. В 1516 г. вышла в свет книга Томас Мора "Утопия". 6. Автор картины "Джоконда" - Леонардо да Винчи. 7. Первым художником Возрождения считается Пабло Пикассо. 8. Сохранилось боее 500 трудов Абу Али ибн Сины. 9. Автором трудов "Комета", "Исследования" является Бабур. 10. Создание большой астрономической обсерватории в Самарканде является научной заслугой Улугбека. Задание 2. ответьте на во А) Что общего в творчестве Леонардо да Винчи, Микеланджело и Рафаэля Санти? (не менее двух утверждений) 1. 2. Б) В чем главное отличие взглядов Мартина Лютера и Томас Мюнцера? Задание 3. Завершите предложения. 1. Грамота, якобы освобождающая человека от наказания за совершение грехов, которую продавала церковь называлась 2. Папская булла, отлучившая Мартина Лютера от церкви появилась в году. 3. Бедные крестьяне и ремесленники, поддержавшие Мюнцера подняли восстание в году. 4. На публичный диспут в городе Лейпциге Мартина Лютера вызвал папский теолог 5. Впервые выделил алгебру как самостоятельную науку ученый 6. Вторым учителем после Аристотеля называют одного из величайших мыслителей раннего средневековья 7. Движение против католической церкви в Германии получило название

Положительных сторон политики закрытости Китая и Японии не было. Эта политика привела к глубокому отставанию этих стран от стран Запада. Правители Китая и Японии полагали, что изоляционизм их от колонизации, но, как показывает пример Китая, эти ожидания были напрасны: Китай был поделен на сферы влияния европейскими державами. Япония избежала этой судьбы благодаря реформам Мэйдзи, которые означали глубокую модернизацию страны и заимствование многих технологий с Запада, то есть, эти реформы были противоположны политике изоляции.

Найвиднішим представником цього релігійного і національного відродження Чехії був Ян Гус (1369-1415). Він походив з селянської сім'ї і провів ранню молодість в південно-західному кутку Чехії, де жили поруч і чехи, і німці, і між обома народностями відбувалися постійні чвари. Закінчивши курс в Празькому університеті, Гус став священиком і проповідником у Віфлеємській каплиці в Празі, навмисне заснованої для чеської проповіді. Разом з тим він зайняв І місце професора в університеті, де дуже скоро висунувся і був ректором, став на чолі чеської партії, якраз в той час, коли ще там йшла боротьба між «націями». Повчання та лекції Яна Гуса користувалися великим успіхом у слухачів. Проповідуючи у Віфлеємській каплиці для народу, він, крім того, виступав проповідником і при королівському дворі, і на з'їздах чеського духовенства. У своїх богословських заняттях він стояв спочатку на строго католицькій точці зору, але мало-помалу став засвоювати деякі погляди Вікліфа, твори якого близько 1400 р. дуже поширилися серед магістрів Празького університету. Гус не поділяв поглядів Вікліфа, що стосувалися, напр., Євхаристії, але разом з англійським реформатором він думав, що Святе Письмо є єдине джерело віри. Коли частина Празького духовенства почала звинувачувати вчення Вікліфа в єресі, був влаштований диспут, на якому Гус доводив, що багато положень англійського богослова прямо передавалися невірно його противниками. Це справило неприємне враження на архієпископа, а йому скаржилися на Гуса ще й багато священиків, яких Ян Гус засуджував за те, що вони з бідних брали гроші при здійсненні для них треб. Архієпископ позбавив його звання проповідника на з'їздах духовенства·, потім йому було заборонено і священствувати. Тим часом твори Вікліфа були засуджені церковною владою, але Празький університет протестував проти цього, доводячи неправильність багатьох мотивів такого заходу. За такий захист Вікліфа Гус був відлучений від церкви і викликаний в Рим до відповіді, і тільки заступництво короля (Вацлава), який любив Яна Гуса, поки врятувало його від переслідування. Це сталося вже тоді, коли великий розкол ускладнився появою третього Папи. Один з сперечалися за владу пап (Іоанн XXIII) оголосив проти теснив його короля неаполітанського хрестовий похід з відпущенням гріхів всім, хто буде сприяти папству. Гус виступив проти папської булли про індульгенції на диспуті, де оскаржував їх законність і доводив шкоду від них для моральності. Те ж саме говорив він і в своїх проповідях у Віфлеємській каплиці. Головні свої докази він запозичив при цьому прямо з творів Вікліфа. На бік Яна Гуса стали і студенти, і багато городян. У Празі почалися хвилювання; папська булла була спалена; три ремісники, кричали в церкві, що папська булла-один обман, були страчені; над Прагою був оголошений інтердикт. Мало-помалу народне бродіння стало поширюватися і поза чеської столиці. За бажанням короля Гус повинен був залишити Прагу, але це тільки дало йому можливість проповідувати і в інших місцях Чехії. Тоді ж він написав твір» про Церкву", запозичивши основні його погляди знову‑таки у Вікліфа. Шум, який справили празькі події, поширився далеко за межі Чехії, і брат чеського короля Сигізмунд, колишній тоді імператором в Німеччині і разом з тим спадкоємцем чеського престолу, знайшов за потрібне втрутитися в цю справу, скликавши собор, на який з'явився б і Гус.