Про що йшла мова у Флорентійській унії 1439 року? 1)Про об'єднання Великого князівства Литовського з Польським королівством 2)Про об'єднання католицької та православної церков 3)Про включення українських земель до складу Польського королівства 4)Про визнання католицьким духовенством зверхності московського царя

Из интернета

Объяснение:

У Західній Європі в 15 столітті існував такий ідеал жіночої краси: S-подібний силует, вигнута спина, кругле бліде обличчя з високим чистим чолом.

Дуже дивно в таку картину вписувався великий, обвислий, майже "вагітний" живіт. Оскільки природа таким "скарбом" нагородила далеко не всіх, довелося придумувати оригінальний вихід з положення.

Для створення відповідного силуету в хід йшли спеціальні валики. Вони являли собою невеликі простьоганних подушечки, називалися босамі і накладалися на живіт.

Що стосується особи, високе чоло був обов'язковим атрибутом краси жінки 15 століття, особливо - в аристократичних колах. Жінки, у яких волосся росли густо, змушені були боротися з "недоліком" за до досить болючих процедур. Епіляцію проводили за до дкої суміші негашеного вапна і аурипігменту, а після процедури на шкіру наносили кров кажанів або жаб, сік цикути, або золу, попередньо змочену в оцті. Такі склади повинні були перешкоджати росту волосся. Але від подібних б'юті-практик нерідко разом з волоссям сходила і шкіра.

Одягу шилися вузькі, подовження, що сковують рухи. Саме тоді в моду увійшов шлейф, винайдений "першою красунею середньовіччя" Агнеса Сорель.

Князь Александр проявил себя в Невской битве как талантливый полководец, разбив шведов не числом, а умением. В отражении этого первого крестового похода на Русь великий ратоборец Русской земли не стал задействовать всю военную силу Новгорода. За эту блестящую победу 20-летний новгородский князь Александр Ярославич, показавший себя храбрым и бесстрашным воином, был прозван народом «Невским» . Под этим славным именем он вошел в ратную и державную летопись государства Российского. Значение победы над шведским крестовым рыцарством было велико еще и тем, что это была первая победа русского оружия над врагом после Батыева нашествия на Русь. Простой люд увидел в этом предзнаменование возрождения былой мощи и единения русской земли. Битва на Чудском озере, произошедшая 5 апреля 1242 года, вошла в ратную летопись России под названием Ледового побоища, настолько велики оказались потери Ливонского ордена. По летописным сведениям, в сражении было убито 400 рыцарей-крестоносцев, а 40 попало в плен. Рядовых ливонских ратников, погибших в Ледовом побоище, никто не считал. Число их должно исчисляться во многие тысячи, поскольку каждый рыцарь командовал небольшим воинским отрядом — «копьем» , численность которого зависела от знатности и богатства предводителя. Взятых в плен изменников-русских новгородский князь приказал повесить. Эта битва вошла в мировую военную историю как образец окружения и разгрома крупных сил тяжеловооружённого рыцарского войска эпохи Средневековья. Полководческое искусство Александра Невского признали и в Золотой Орде. После этого правитель князь нанес ряд поражений литовцам, чьи отряды опустошали новгородское порубежье. Крупнейший полководец своего времени, Александр Невский, творчески подходил к тактике боевых действий: предпочитал внезапность и стремительность, учитывал особенности местности, сильные и слабые стороны своих и вражеских войск, громил неприятеля по частям, результативно использовал разведку. Полководческое мастерство Александра Невского вошло в золотой фонд русского и мирового военного искусства.