Показатели экономического развития страны в конце 50-х-начале 60-х годов позволяют сделать вывод о завершении к этому времени построения в СССР основ индустриального общества. Вы согласны с таким выводом? Аргументируйте свой ответ.

443 г. до н. э. – избрание Перикла первым стратегом (главнокомандующим). Во главе государства Перикл находился с 443 по 429 г. до н. э. (кроме 43 г.). Осуществил дальнейшую демократизацию афинского государственного строя (отмена имущественного ценза и замена голосования жеребьевкой при избрании большинства должностных лиц, введение оплаты должностным лицам, создание специального фонда для раздачи малоимущим гражданам денег на посещение театра, создание военно-земледельческих поселений на территории подчиненных или союзных государств). Строительство Парфенона, Пропи-лей, Одеона. Расширение и укрепление афинской морской державы.

забезпечення найкращого досвіду роботи на нашому веб-сайті. Дізнатися більше

Прийняти та закрити

Розробки уроків

Підручники

Відео

Атласи

Реферати

Книги

Всесвітня історія. 7 клас. Гісем

Розділ VI. Середньовічний Схід

§ 23. Середньовічний Китай та Японія

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: про особливості розвитку країн Сходу в Середні віки; хто такий Син Неба; як і чому в Китаї утвердилася імператорська форма правління; чому змінювалися імператорські династії; які наслідки для Китаю мало монгольське панування; яким є внесок Китаю в скарбницю світової культури; як виникла держава в Японії та якими були особливості її розвитку в Середні віки; хто такі «самурай», «сьогун».

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Як китайці називали свою країну? 2. Чому Велика Китайська стіна не захищала Китай від набігів кочовиків? 3. Що таке централізована держава?

1. Особливості розвитку країн Сходу. На відміну від Європи, чітку межу переходу країн Сходу (Азія, Північна Африка та Океанія) від епохи Стародавнього світу до Середньовіччя провести майже неможливо. Як і в попередні століття, ці країни розвивалися за власними законами.

Подорож китайського імператора династії Мін Великим каналом. 1450 р.

У більшості держав Сходу система господарювання була організована за такою схемою. Люди, що обробляли землю, були об’єднані в громади, які мали гарантоване право та обов’язок працювати на ній і використовувати для ведення господарства всі необхідні ресурси: воду, ліс, пасовища тощо. Водночас право володіти й розпоряджатися землею та її ресурсами належало державному апарату. Між громадою та державним апаратом існував чіткий зв’язок. Вироблений надлишковий продукт громада передавала як податок державі, що перерозподіляла його на користь апарату й на громадські потреби (будувалися канали, дороги, храми тощо). Отже, той, хто належав до державного апарату, мав доступ до розподілу вироблених продуктів і, відповідно, отримував їх частку у власність. Чим вищу посаду обіймала людина в державному апараті, тим більшу частку вона отримувала. Тому можна стверджувати, що особливістю країн Сходу (східної цивілізації) була наявність влади-власності.