Практичне заняття. Вплив греко-католицької церквина піднесення національної свідомості населеннязахідноукраїнських земель​

Для українського населення Австро-Угорщини греко-католицька церква не лише виконувала релігійну місію, а й була важливим чинником національної самоідентифікації в умовах багатонаціональної імперії. Вона активно боролася за збереження української мови і культури, традицій і звичаїв. Дбала про викорінення соціальних вад, зміцнення фізичного та морального здоров’я нації. Для цього священики засновували школи, наукові осередки, матеріально підтримували культуру.

На українців Галичини греко-католицька церква мала найбільший вплив після того, як її очолив митрополит А. Шептицький. Він об’єднав зусилля духовенства і світської інтелігенції в досягненні спільної мети - національного визволення українців.

Важливим для розуміння діяльності митрополита та греко-католицької церкви в той період є послання «Перше слово пастиря» (1899). У ньому А. Шептицький охарактеризував основні проблеми українського суспільства Галичини та визначив напрями їх вирішення.

Объяснение:

1)В первом разделении 1772 г Россия получила Белоруссию и и часть Прибалтийских земель. В общем получила около 92 тыс км2
Во втором разделе Польшы Россия получила центральную Белоруссию - 250 тыс км2 с 4мл жителей
Третий раздел начался после восстание Польшы, но восстание было подавлено и Польша пала, Россия забрала 120 тыс км2 и 1.4 мл жителей
2)Первая Русско-турецкая война Итог: Победа России. Кучюк-Кайнарджийский мирный договор , по которому Крымское ханство независимо теперь от Османской империи. Россия получила Азов, Керчь, земли между Бутом и Днепром- следовательно выход к Азовскому морю. Турция обязалась выплатить России 4,5 мл рублей
ВТОРАЯ РУССКО-ТУРЕЦКАЯ ВОЙНА, ИТОГ:Победа России. Ясский мирный договор, по которому земли Османской империи отодвигаются до Днестра( не Днепр, Очаков и и близлежащие земли навсегда переходили Российской империи, Россия получила прямой выход к Чёрному морю

ПОСТАВЬ КАК САМЫЙ ЛУЧШИЙ ОТВЕТ И ПОСТАВЬ ЛАЙКИ

ответ: 16 июля 1648 года начал заседать Земский собор. Выборы его участников не вполне соответствовали норме, а представительство не было полным, но это не противоречило тогдашнему правосознанию и в легитимности Собора никто не сомневался. Выход из сложившейся ситуации видели в принятии Соборного уложения, нового свода законов. ... Нужно сказать, что принятые Земским собором предложения представителей различных сословий не поднимались над их корыстными интересами и лишь прикрывались благом всего государства.