Развитие культуры в русских землях во второй половине XIII – XIV в. Вариант 1 1. Развитие культуры в конце XIV в. было связано с: 1) ликвидацией монголо-татарского ига 2) появлением первого письменного законодательства 3) началом объединения русских земель 4) созданием азбуки Кириллом и Мефодием 2. В годы правления какого князя были построены Успенский и Архангельский соборы на территории Московского Кремля? 1) Юрия Долгорукова 3) Дмитрия Донского 2)Александра Невского 4) Ивана Калиты 3) Что повлияло на развитие книжного дела в XIV века? 1) появление бумаги 2) закрытие монастырей 3) появление печатного станка 4) деятельность монахов Кирилла и Мефодия 4. Укажите произведение – памятник литературы XIV в. 1) «Повесть временных лет» 2) «Слово о полку Игореве» 3) «Поучение Владимира Мономаха» 4 «Задонщина» 5. Какое событие связано с именем Феофана Грека? 1) победа русского войска в Куликовской битве 2) создание «Повести о разорении Рязани Батыем» 3) роспись Благовещенского собора в Москве 4) строительство белокаменного кремля 6. Установите соответствие между предложенными ниже определениями и понятиями, приведёнными в таблице. А. Тип письма в кириллице Б. Фольклорное героическое повествование В. Материал для письма, изготовленный из телячьей кожи 1. Эпос 2. Устав 3. Пергамент

Етот миф повествует о том, как прекраснейшие богини не могли решить, кто же из них самая прекрасная.

Было так. Родители будущего героя Троянской войны Ахиллеса играли свадьбу, куда были приглашены и богини Олимпа — Гера (жена Зевса), Афродита (богиня любви и красоты) и Афина (наимудрейшая богиня Олимпа). Однако, дабы не портить праздник не позвали богиню раздоров Эриду, на что она обиделась и решила сыграть шутку, подбросив на стол с угощением прекрасное золотое яблоко с надписью «Прекраснейшей».

 

 

Обнаружив такой подарок, богини заспорили, кому же будет принадлежать это яблоко и никак не могли найти решение. Рассудить спор они призвали Париса, сына троянского царя Приама.

Недолго думая, юноша отдал предпочтение богине любви Афродите. За это она ему в любви к прекрасной Елене, похищение которой стало причиной многолетней троянской войны. Так золотое яблоко стало не только яблоком раздора между прекрасными богинями, но и принесло раздор и войну простым людям.

В наше время выражение «яблоко раздора» используется для описания причины ссоры.

 

Залізнична галузь незалежної України щорічно забезпечує перевезення понад 300 млн. т вантажів та біля 500 млн. пасажирів.  Вона пройшла складний період становлення і розвитку держави, пошуку шляхів виживання в умовах переходу до ринкових відносин.  Ситуацію ускладнювало різке падіння обсягів перевезень і несвоєчасні розрахунки клієнтів за перевезення, що призвело до значних фінансових втрат та хронічних неплатежів до бюджету і невиплат заробітної плати.  Основним досягненням перших 5 років існування залізничного транспорту незалежної України було збереження цілісності галузі, закріпленої у 1996 році Законом України «Про залізничний транспорт».  Але економічні негаразди продовжувались. Наприкінці 90-х років галузь вразив вірус посередництва та бартеру. Обігові кошти вимивались комерційними структурами.  Переломним моментом для залізничного транспорту став квітневий, 2000 року, Указ Президента України, який визначив основні напрями його подальшого функціонування та розвитку.  Реалізація вимог Указу Президента України дозволила, при тій же законодавчій базі і незначних зрушеннях в економіці держави, стабілізувати роботу залізничного транспорту, ліквідувати посередництво та бартеризацію і за короткий термін погасити борги до бюджету та по заробітній платі залізничникам.  Позитивні результати діяльності дозволили розпочати відновлення інфраструктури і технічних засобів. За кошти залізниць реконструйовано десятки вокзалів, серед яких столичний Київський вокзал, що став одним із кращих у Європі. Розпочато виготовлення сучасних пасажирських вагонів у Кременчуці, дизельних та електропоїздів у Луганську, електровозів у Дніпропетровську, колійної техніки у Старокраматорську.  Залізничний транспорт України - це: 6 залізниць, що об'єднують всі області України, 27 дирекцій залізничних перевезень,1666 станцій, 126 основних вокзалів, експлуатаційна протяжність головних колій - 22,3 тис. км, розгорнута протяжність колій - 30,3 тис. км, електрифікованих колій - 9169 км,68 локомотивних депо, 51 вагонне депо, 16 вагонних пасажирських депо, 43 дистанції енергопостачання, 69 дистанцій сигналізацій та зв'язку, 110 дистанцій колії,38 колійно-машинних станцій, 37 дистанцій цивільних споруд, 23 дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт, інвентарний парк вантажних вагонів - 174939 од., інвентарний парк пасажирських вагонів - 8429 од., інвентарний парк тепловозів - 2718 од., інвентарний парк електровозів - 1796 од., інвентарний парк електропоїздів - 1443 од., інвентарний парк дизель-поїздів - 186 од., середньоспискова чисельність працівників основної діяльності залізниць України - 375,9 тис. чол.,  Залізниці є базовою галуззю економіки України та найважливішим, стрижневим елементом транспортної системи. Саме на них припадає 85,1% вантажообігу (без урахування трубопровідного транспорту) та 54,5 % пасажирообігу.  За густотою залізниць Україна займає провідне місце серед країн СНД і наближається за цим показником до європейських країн: Франції, Італії, Румунії.  За обсягами вантажних перевезень залізниці України посідають 4 місце на Євроазійському континенті, поступаючись тільки залізницям Китаю, Росії, Індії. Вантажонапруженість українських залізниць (річний обсяг перевезень на 1 км) у 3-5 разів перевищує відповідний показник розвинених європейських країн.  Розподіл вантажних перевезень між видами транспорту в Україні значно відрізняється від ЄС, де частка залізниць становить 8%, автотранспорту 44%, морського та річкового - 45%.  На сьогодні реалії Укрзалізниці такі: прагнення збільшити темпи економічного розвитку галузі з абстрактної категорії в конкретну реальну перспективу.  Головний принцип подальшого функціонування залізничного транспорту України - це збереження нинішнього потенціалу національної залізничної системи, її ролі як однієї з базових галузей економіки України, зміцнення її позицій на ринку транспортних послуг.  Залізниці України взаємодіють із залізницями 7 сусідніх країн через 56 пунктів перетину кордону та з 13 основними морськими портами Чорного та Азовського морів та р. Дунай.  Питання розвитку транзиту займають виняткове місце в європейській транспортній політиці. Тому розвиток міжнародних транспортних коридорів в Україні віднесено до найголовніших напрямків інтеграції Українських залізниць у міжнародну транспортну систему.  Територією України проходять три залізничні міжнародні пан'європейські транспортні коридори (МТК) - № 3, 5, 9 і п'ять коридорів ОСЗ - №№ 3, 5, 7, 8, 10. Через українські порти Ізмаїл і Рені здійснюється взаємодія з пан'європейським коридором № 7, який проходить по р. Дунаї.