Яке історичне значення мала Українська козацька держава?​

Народження з Запорізької Січі Гетьманської держави було логічним продовженням формування нації і державності. Виняткову роль в цьому відіграв гетьман Богдан Хмельницький. При ньому держава набула всіх ознак республіканського демократичного устрою.

В цей час в Україні сформувалась нова верства населення — шляхта. В межах Гетьманщини саме шляхта і забезпечувала тяглість в існуванні українського політичного етносу з XTV по XIX ст. Шляхта, а не якийсь інший стан, пережила і сприйняла все краще від попередніх поколінь. Шляхта стала соціальним ідеалом нової української еліти Гетьманщини, яка досягла зрештою російського дворянського звання. Ця концепція грунтовно досліджена в монографії Н.Яковенко "Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна)".— Київ, 1994.

Гетьманська держава проіснувала півтора століття. Цього було досить, щоб вона не щезла зі шпальт історії, з пам'яті народної. Цього було досить для виникнення ментальності народу, який має свою державу. За цей час виникла своя національна політична еліта. Згуртованість народу навколо своїх керівників гідна поваги і сьогодні.

Національне самоусвідомлення українського народу в XVII ст. загострило цікавість суспільства до основ європейської цивілізації — до античності, християнства та просвітництва. Це стало ознакою появи в Україні своєї інтелектуальної еліти. Вона дала можливість шляхом еволюції вдосконалювати українську державність.

Прикладом цього була перша в світі Конституція гетьмана Пилипа Орлика. Прийнята вона була в 1710 р. в Бендерах і складалася з 16 пунктів. В ній найголовнішою була проблема взаємовідносин гетьмана з народом. Влада гетьмана обмежувалась постійною участю в управлінні генеральної старшини і генеральної ради. Обмеження стосувались адміністрації, суду, виборів старшини, фінансів. Багато уваги приділялось обмеженню соціальної есплуатації. В Конституції стверджувалось, "щоб людям військовим і посполитим зайві не чинились утяження, наклади, пригнічення та здирства, через які вони, покинувши житла свої, звикли пріч іти і в закордонних державах шукати спокійнішого, легшого й кориснішого собі мешкання"^

Основним пунктом Конституції було проголошення України незалежною від Польщі і Москви. Найменш демократичною була стаття 1 Конституції, в якій говорилося, що "новообраний гетьман... повинен... дбати та міцно поставити, аби жодне іншовір 'я до Малої Росії, Вітчизни нашої, не було запроваджено,... іншовірцям співжиття на Україні...не давати дозволу". Як писав про Бендерську конституцію О.Оглоблин, вона була "віковічним нам ятникомукраїнськоїдержавно-політичної думки".

Однак шлях еволюції і вдосконалення національної держави був перерваний, що трагічно позначилось не тільки на долі українського народу, а й негативно вплинуло на політичну стабільність європейського континенту.

ХОТЬ И БЕЗ РИСУНКА НО У МЕНЯ БЫЛО ТАКОЕ В СОЧЕ

ответ: Наскальные рисунки-это самые древние рисунки первобытных людей .В древности люди верили во все, т.е. поклонялись всему что видели! Ещё уже с среднего палеолита, они начали верить в загробную жизнь, что оказалась правдой. Они были непобедимыми. Ни что не могло их остановить, они сражались с животными, выживали и добывали одежду из шкур животных. Тыкжы примерно 1,5 млн. лет назад появились первые человеческие стады. Они говорили на языке жестов.

1. слово «тюрк» имеет первоначальное значение «сильный, крепкий». Слово türk на древнетюркском языке означает «достигший расцвета, могущества». ... Возможно происхождение этнонима «тюрк» от иранского «тур».
2. В статье анализируется письменное наследие, оставленное, средневековыми тюрками. Авторы работы попытались провести историографический анализ трудов, которые представляют ценные источники изучаемого периода, названный швейцарским востоковедом Адамом Мецем «Мусульманским Ренессансом». Наследие Баласагуни, Кашгари, Яссави имеют важное значение для всего хода развития тюркской духовной культуры и их изучение необходимо с новых методологических подходов, так как до сегодняшнего дня в отечественной науке еще имеют место стереотипы взглядов на духовно-культурную эволюцию в целом. Необходимо подчеркнуть особенности поэтического философствования, а также размышления средневековых тюрков о боге, вселенной, природе и назначении человека, целиком и полностью вписывающейся в контекст средневекового мышления со свойственными ему мировоззренческими принципами.
3. Бумы́н-каган — основатель Тюркского каганата. Вождь племени Ашина. Дата и место рождения: 490 г. от Рождества Христова. Дата и место смерти: 552 г. от Рождества Христова, Тюркский каганат.