Сұлтан (араб. - билік) - бірнеше тарихи мағынасы бар ислам мемлекеттеріндегі билеуші атағы. Егер мемлекетті сұлтан басқарса, онда мемлекет деген сөздің орнына сұлтанат сөзі қолданылады.
Құранда «сұлтан» сөзі биліктің абстрактілі түсінігін білдіреді; Исламның алғашқы ғасырларында мұндай маңыздылық болған. Кейінірек бұл термин имамға, діни билікке қарама-қарсы, зайырлы биліктің жалғыз өкілін білдіре бастады. Бұл мағынада бұл сөзді алғаш Мұхаммед ат-Табари халиф аль-Мутамидтің інісі Муваффакқа қатысты қолданған (б. З. 262 ж. 875-876 жж. Оқиғалары).
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Які чинники найбільше вплинули на розвиток Руху Опору в європейських країнах?
ответ:Освіта на західноукраїнських землях
Зміни в системі освіти відбулися в період реформ Марії-Терезії. У 1774 р. було прийнято закон про обов’язкову початкову освіту для дітей 5–12 років. По деякім часі з’явився закон про введення нової шкільної системи. За ним загальноосвітні навчальні заклади поділялися на:
· елементарні: у селах – парафіяльні однорічні, у селищах і містечках – тривіальні, або трикласні. Навчання у цих школах мало вестися рідною «материнською» мовою;
· чотирикласні головні та нормальні школи створювались у великих містах;
· гімназії з двома роками навчання. Закінчення гімназії надавало можливість вступу до вищих навчальних закладів – академій та університетів
Объяснение:
Розвиток освіти у Наддніпрянській Україні
Перехід українських земель під владу Російської імперії значно погіршив освітній рівень українців. За часів Гетьманщини одна школа припадала в середньому на 700–800 жителів. Утримувалися вони коштом місцевого населення. Під імперською владою школи масово закривалися, бо селяни-кріпаки зовсім зубожіли, а уряд ними не опікувався.
З 1803 р. в Наддніпрянщині стали поширювати нову загальноімперську систему освіти. Встановлювалися такі типи загальноосвітніх навчальних закладів: початкові парафіяльні училища, повітові училища та гімназії. Офіційно закріплювався становий характер права здобуття освіти. Парафіяльні училища призначалися для дітей «нижчих станів» і навчали у них лише закону Божому, арифметиці та грамоті. Повітові училища призначалися для дітей «купців, ремісників та інших міських обивателів». У гімназіях навчалися діти дворян, чиновників, багатих купців. За змістом нова система освіти була спрямована на виховання «вірнопідданих» у проімперському стилі. У 1850 р. в усіх початкових школах Наддніпрянщини навчалося лише 67 тис. учнів. Переважна більшість населення залишалася неписьменною.