1.Пояснити поняття: (цех) (магдебурзьке право) 2. Спираючись на матеріал підручника та Інтернет- джерела, підготуйте історичний твір на тему Українське середньовічне місто

Цехи (нім. Zeche, також Zünfte, однина Zunft) — у містах феодального суспільства організації ремісників, які були економічно самостійними виробниками. ... Особливого розвитку вони зазнали в німецьких країнах, звідки через Польщу поширилися і в Україні, головним чином у містах, що користувалися маґдебурзьким правом.

Магдебурзьке право- одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування в Центральній Європі у часи Середньовіччя.

ТВІР

Як виглядав  Київ у Середні віки ?У період Раннього Середньовіччя Київ без сумніву був багатим та процвітаючим містом, однак починаючи з XII-XIII ст.. він остаточно втрачає своє економічне та політичне значення.Саме у той  час, коли Київ фактично занепав, іноземцями і була зроблена більша частина записів про наше місто. Саме їх свідчення ми і використали для нашого матеріалу. Отож, яким же була "Мати міст руських" у  "Темні віки"  за описами іноземців ?  Якщо вірити записам іноземців у XV-XVI ст., Київ…."це старе,  велике й просторе місто, оточене довкола парканом. На горах і досі видно руїни руських церков та монастирів, залишки різних будівель" [ 3, C. 419 ]."Київ [Kiow], званий колись Кізовією [Kisovie], був раніше одним із найдавніших міст Європи, про що свідчать залишки старовини, а саме: висота і ширина укріплень, глибина ровів, руїни його храмів, стародавні поховання кількох королів, що в них знаходяться. З цих храмів лише два збереглося в цілості: Святої Софії і Св. Михайла, а від решти лишилися тільки руїни. Серед руїн цих храмів донині знаходять поховання кількох князів Русі" "Поміж нею і згаданою річкою знаходиться новий Київ  — місто, яке тепер досить малозаселене і має не більше 5-6 тис. жителів . Його обнесено поганеньким ровом завширшки 25 стіп; воно має форму трикутника і обгороджене дерев'яною стіною з вежами з такого ж матеріалу. Замок знаходиться на узвишші гори, що височіє над нижнім містом"."У місті є лише три гарні вулиці, всі ж інші, не будучи ні прямими, ні правильно дугоподібними, звивисті на зразок лабіринта" [ 2, C. 22-24]. Як жили кияни у XIV- XVII ст. ?Здається, місто ми вам уже гарно описали, тому тепер непогано було б прогуляти його вуличками та подивитися, чим займалися пересічні кияни" б життя у тамтешніх жителів такий: з ранку і до трьох годин вони займаються своїми справами, а потім відправляються в корчми і залишаються там до ночі; нерідко, будучи п'яними, вони влаштовують там бійки" [ 1, C. 211].

"Житла тут побудовані на зразок московських, одноповерхові, досить низькі, рідко вище одного поверху . "Використовуються свічки, зроблені з дерев'яних скалок, такі дешеві, що за два динари  їх іде більше, ніж треба для освітлення найдовшими зимовими ночами. Димарі продаються на базарі, що викликало б [у нас] сміх" [ 2, C. 24]."Місто багате хлібом та м’ясом. В  ньому збирається певна кількість купців з хутром, вивезеної з Верхньої Русі ; об’єднавшись у каравани вони їдуть до Каффи (Феодосії), однак подібно до овець, їх часто захоплюють у полон" [ 1, C. 211].Однак  не будемо зациклюватися  лише на міщанах. Як ніяк, попри різноманітні перипетії політичного життя, Київ завжди залишався важливим релігійним центром, тому не дивно, що на його вулицях можна було досить часто зустріти ченців."У цьому монастирі є багато ченців, а також патріарх всієї Русі (ми про нього вже згадували), який проживає в цьому місці і підлягає лише константинопольському патріархові .Перед цим монастирем стоїть інший, де живе багато черниць, числом до сотні ; вони займаються шитвом і гаптують на ошатних хустинах прегарні вишивки, продаючи їх тим, хто приходить на огляд"  [ 2, C. 31].

Объяснение:

Cписок використаних джерел1. Амброджо Контарини Путешествие в Персию // Барбаро и Контарини о России. – М.: Наука, 1971. – С. 211.2. Гійом Левассер де Боплан  Опис України. – Львів.: «Каменяр», 1990 . – С. 22-31.3. Олександр Гваньїні Хроніка Європейської Сарматії. – К.: В-во «Києво-Могилянська академія», 2007. – С. 419.

Развитие промышленности и рыночных отношений в различных областях Австро-Венгрии проходило неравномерно. Наибольшего промышленного развития достигли Чехия и Австрия, а Галичина, Буковина, Закарпатье, а также Словакия, Босния и Герцеговина и некоторые другие области ощутимо отставали в своем социально-экономическом развитии.Восточная Галиция, Северная Буковина , Закарпатье сохраняли < strong> аграрный характер экономики , большинство населения было занято в сельском хозяйстве. Развитие экономики на западноукраинских землях все больше определялось интересами крупной фабричной промышленности западных и центральных провинций империи.Промышленность западноукраинских земель под властью Австро-Венгрии в последнюю треть XIX в. почти полностью находилась в руках иностранных капиталистов (немецких, австрийских, канадских). На протяжении 70-х - 80-х гг. XIX в. здесь также происходил интенсивный процесс формирования фабрично-заводской промышленности , главным образом нефтедобывающей, мукомольной, спиртоводочной, лесоперерабатывающей отраслей. На этих предприятиях стали широко применяться паровые двигатели.Но в экономической структуре Австро-Венгрии западноукраинским землям отводилась роль рынка сбыта готовых товаров и источника поступления сырья и рабочей силы в индустриально развитые провинции. Западная промышленность не могла выдержать конкуренции дешевых товаров и начался упадок . Имперское правительство фактически не принимало мер для развития промышленности в Западной Украине. Западноукраинским предпринимателям не предоставлялись налоговые льготы, которыми пользовались в западных провинциях. Доступ западноукраинским товарам на рынки Австро-Венгрии и соседних стран был фактически закрыт. В то же время существовали льготы для вывоза из края сырья и полуфабрикатов.Провозглашенная в 1848 г. крестьянская реформа , главным положением которой была отмена крепостного права, была осуществлена в 50-х гг. Правительство сделало все, чтобы потери помещиков были минимальными и чтобы они получили все необходимое для при к новым условиям хозяйствования.После реформы Западная Украина оставалась краем помещичьих латифундий. Крупным землевладельцам, которые имели 5 и более тыс. гектаров, принадлежало более 40% всех земель. Несмотря на большие остатки крепостничества, сельское хозяйство Западной Украины во второй половине XIX в. постепенно развивалось по-рыночному: в помещичьих и богатых крестьянских хозяйствах работали вольнонаемные рабочие. К концу XIX в. на западноукраинских землях насчитывалось свыше 400 тысяч постоянно занятых и периодически наемных рабочих. Все шире применялась сельскохозяйственная техника, углублялась специализация районов.

Конфликт Филиппа IV с Бонифацием VIII начался из-за чрезвычайных налогов на французское духовенство. Эти налоги взимались для целей крестового похода, но Филипп пользовался ими по своему усмотрению. Последовала грозная булла Бонифация: под угрозой отлучения она запрещала светским государям взимать какие бы то ни было чрезвычайные налоги с духовенства, а духовенству уплачивать что-либо без папского разрешения. В ответ на это Филипп прибег к решительному средству: он запретил вывоз серебра и золота из Франции, лишив тем самым римскую курию каких-либо поступлений от французского духовенства. Папа, очутившийся в это время в крайне трудном положении в Италии, вынужден был пойти на уступки. Кое-как конфликт был на время улажен, но вскоре он разгорелся с еще большей силой из-за притязаний Бонифация на верховенство папской власти.