1. Каковы итоги земельной реформы братьев Гракхов? Объясните. почему? 2. Причины поражения восстания Спартака

1311123333

Объяснение:

ответ: торговым партнером руси была могущественная византийская империя. киевские князья неоднократно совершали походы на византию. большую известность получил договор между ней и русью, заключенный князем олегом (879-911) в 911 году в результате его похода на константинополь. он был написан на и греческом языках, давал право купцам месяц жить за счет греков в византийской столице (однако они   должны были ходить по городу без оружия и иметь при себе письменные документы, а также заранее сообщать о своем визите). договор обеспечил возможность вывоза собираемой на руси дани и продажи ее на византийских рынках.

в княжение игоря (912-945) в 944 году договор был вновь подтвержден, но на менее выгодных условиях. его жена ольга, правившая после гибели мужа (945-964), поддерживала с византией мирные отношения. в 946 или 957 году она совершила дипломатический визит в константинополь, где приняла христианство, что, однако, не повлекло за собой массового крещения населения руси.

походы святослава

перед князем святославом (964-972) стояла защиты руси от набегов кочевников (печенегов) и прокладывания торгового пути в другие страны. с этими он успешно справился. в своих многочисленных походах святослав нанес поражение волжской булгарии (мусульманское государство на средней волге и нижней каме), разгромил давнего врага восточных славян - хазарский каганат, взял его города итиль и саркел. князь успешно воевал на северном кавказе и азовском побережье, покорив племена ясов (предки осетин) и касогов (предки адыгов), овладел тмутараканью на таманском полуострове, отразил натиск печенегов. святослав старался приблизить границы руси к византии и включился в 967 году в болгаро-византийский конфликт на стороне константинополя, однако затем повел борьбу уже против императора никифора фоки за полуостров. во время этого конфликта князь даже хотел перенести столицу своего государства на дунай в город переяславец, куда свозились бы, как он предполагал,   блага из разных стран: византии, руси, венгрии, чехии. но борьба с византией окончилась неудачно: святослав был окружен 100-тысячным греческим войском.

відповідь:

9.основою економіки наддніпрянської україни у першій половині хіх ст. було сільське господарство, у якому працювало близько 95% на початку і 89% населення у середині століття.

у першій половині хіх ст. на українських землях переважало приватне поміщицьке землеволодіння, яке займало близько 75% усієї землі. проте розміри земель тих володінь були різними: на правобережній україні переважали великі господарства, на лівобережній та південній україні – невеликі маєтки. головним виробником сільськогосподарської продукції було селянство, яке поділялося на дві основні групи:

·   поміщицькі селяни, або кріпаки, перебували в особистій залежності від поміщиків та були прикріплені до їхніх маєтків. поміщицькі селяни чисельно переважали в губерніях правобережної україни;

·   державні селяни належали казні та офіційно називалися «вільними сільськими обивателями». вони були особисто вільними. роль землевласника для цієї категорії селян відігравала держава, на користь якої вони повинні були сплачувати оброк, або коли їх разом із державними маєтками здавали в оренду (така форма експлуатації селян існувала на правобережжі). державні селяни переважали на півдні й на лівобережжі.

основними формами експлуатації селян були панщина, або відробіткова рента, та оброк у формах грошової й натуральної (продуктової) ренти. переважною формою експлуатації поміщицьких селян і державних селян на правобережжі у першій половині хіх ст. стала панщина. хоча закон 1797 р. офіційно обмежував її 3 днями на тиждень, у реальному житті вона досягала 4–6 днів. поміщики обходили закон за урочної системи, коли на один день панщини давалося таке завдання («урок»), що його можливо було виконати лише за два-три дні.

8.реформи 60—70-х рр. xix ст., попри їх обмеженість, створили умови для економічного розвитку українських земель та зробили можливим здійснення (хоча й із запізненням) індустріалізації. її темпи в пореформений період були дуже високими. особливо це відчувалося в наддніпрянській україні, де лише за кілька років сформувалися цілком нові галузі промисловості. промисловий розвиток краю змінами і в інших сферах життя: усі головні міста з’єднали між собою новоутворені залізниці, розгорталися процеси урбанізації, формувалися нові суспільні верстви підприємців і промислових робітників тощо.

наприкінці xix ст. наддніпрянська україна давала 26 % загальноімперського прибутку, однак на власні потреби вона використовувала не більше половини від цієї суми. засобом переміщення капіталів з українських губерній до центру стала також політика ціноутворення. ціни на сировину, що відправлялася з наддніпрянщини, були набагато нижчими, ніж вартість російських товарів, що надходили туди у зворотному напрямку. ці капітали фінансували розвиток інших регіонів.

пояснення:

історія.