Во втором веке нашей эры на территории западного Казахстана была создана объединенное государство Укажите исторические этапы которые этому предшествовали первый этап второй этап и так далее​

1)

С точки зрения формационного подхода - революция это процесс смены одной общественно-экономической формации на другую. В этих терминах Октябрьская именно революция ( смена произошла ) и Февральский переворот ( смены формации не было ).  

С точки зрения геополитического подхода - существовал внешний фактор приведший к Революциям. Была хорошо спланированная операция западных держав по выводу России из большой геополитической игры посредством революции и погружения ее в пучину Гражданской Войны.  Задача была выполнена и Россия не стала формальным победителем в мировой Войне и не приняла участие в дележе результатов.

2)

Советский Союз и сейчас остается наивысшим достижением человеческой цивилизации, историческим маяком для трудящихся всего мира.

"Я считаю советский период вершиной российской истории. Не будучи апологетом коммунизма, я считаю этот период поистине удивительным. Пройдут века, и потомки будут с изумлением, с восхищением изучать это время, поражаться, как за удивительно короткий срок в стране, жившей в кошмарно трудных условиях, было сделано так много. Да, было и много плохого, были преступления, ошибки, разочарования. Но все равно это была величайшая эпоха в истории России и один из важнейших феноменов в истории человечества." (с) А.А. Зиновьев.

Бароко – один із значущих стилів в культурному житті Європи. Найбільшою популярністю він досяг у таких країнах, як Німеччина, Іспанія, Росія, Франція. Батьківщиною його вважається Італія. Епоха бароко охоплює близько двох століть – з кінця 16 до середини 18 століття.

До відмінних рис даного стилю відносяться пихатість, урочистість і парадність. Причому бароко охоплює не тільки художня творчість, літературу і живопис, а й б мислення людини, її існування, а також в якійсь мірі і науку.

Твори даного часу експресивні й виразні, їм властива витонченість форм, створення ілюзорного простору, а також химерна гра тіні і світла.

Епоха бароко дала життя науці. Саме в цей час починають свій розвиток біологія, анатомія, фізика і хімія, інші дисципліни. Раніше їх вивчення жорстоко каралося служителями церкви.

Війни, епідемії різних хвороб, таких як чума і віспа, різні релігійні конфлікти призвели до того, що людина відчувала себе незахищеним і розгубленим. Його майбутнє було невизначеним. Все більше і більше уми охоплювали різні забобони і страхи. В цей же час церква розколюється на два релігійних табори – протестантів і католиків, що також породжує чимало чвар і баталій.

Все це призводить до нового розуміння Господа як Творця всесвіту. Бог розглядався лише як творець насущного, людина ж керував живим і неживим.

Епоха бароко також характеризується активною колонізацією – утворюються англійські поселення у Старому і Новому Світі.

Архітектура того часу багата колонадами, достатком різних прикрас на фасадах і в інтер’єрі. Також переважають багатоярусні купола складною, багаторівневої структури. До найбільш відомих архітекторам того часу відносяться Мікеланджело Буонарроті, Карло Мадерно, Микола Султанов.

У живопису цієї епохи переважають релігійні та міфологічні мотиви, а також парадні портрети. Досить часто на картинах зображувалася Мадонна, оточена ангелами. Найбільш знамениті художники епохи бароко – Мікеланджело Мерізі, Іасенто Ріго, Дієго Веласкес, Пітер Пауль Рубенс.

Саме в цей час зароджуються такі музичні жанри, як опера, фуга. Музика стає більш експресивної. Композитори епохи бароко – Йоганн Себастьян Бах, Антоніо Вівальді, Джованні Габріелі. Як видно, багато видатних особистостей творило в той час.

Епоха бароко – одна з найбільш значущих в історії розвитку людства. Саме в цей час зароджуються нові стилі та напрямки в мистецтві: літературі, музиці, живопису, архітектурі. Формуються нові погляди на релігію і людини. Виникають нові напрямки в науці. Попри певну пихатість, цей період подарував світовій культурі безліч пам’ятників культури, вряди високо цінуються і в наш час. Імена майстрів і діячів мистецтва епохи бароко досі гримлять на весь світ.

Закономірним продовження цього стилю став рококо, що сформувався в першій половині 18 століття. Йому вдалося зберегти свої позиції аж до кінця 18 сторіччя.