Із яких закладів складалась система освіти на українських землях ?​

Відмінність відбудовчих процесів була зумовлена різними:

• пріоритетами і метою,

• стартовими умовами,

 

• шляхами можливостями.

1. Збитки, заподіяні війною Україні, були значно більшими, ніж на Заході.

• Тільки прямі збитки, заподіяні господарству України, становили 285 млрд крб.

• Ця сума в 5 разів перевищувала асигнування УРСР на будівництво нових фабрик, заводів, залізниць, електростанцій, шахт, радгоспів, МТС тощо протягом трьох довоєнних п’ятирічок.

• В Україні залишилося лише 19% довоєнної кількості промислових підприємств, а промислове виробництво становило 26% довоєнного рівня.

 

• Значно меншими, ніж у нашій республіці, були руйнування промислового потенціалу в країнах Заходу.

• Рівень англійської промисловості вже у 1946 р. досяг 90% показників 1937 р.

• Франція вже 1948 р. досягла довоєнного обсягу промислового, а у 1950 р. — сільськогосподарського виробництва.

2. Відбудова в Україні здійснювалася власними силами, без зовнішньої до а західні країни активно використовували асигнування, що надавали США відповідно до «плану Маршалла».

• Західноєвропейські уряди зробили ставку на залучення іноземного, насамперед американського, капіталу. Західні країни згідно з «планом Маршалла» отримали в 1946-1952 рр. 13,3 млрд доларів.

 

• СРСР, а під його тиском ще вісім країн Центральної та Південно-Східної Європи відмовилися від участі у цьому плані.

• СРСР спирався на власні ресурси, використовуючи тяжку, ручну в багатьох випадках, працю українського населення. Широко використовували працю в’язнів сталінських концтаборів.

3. Ігнорувався світовий досвід виходу з кризи.

Західні країни розпочинали відбудову в такій послідовності:

• стабілізація національної валюти;

• відбудова доріг, засобів сполучення і засобів зв’язку;

• розвиток сільського господарства та на його основі харчової промисловості;

• розвиток виробництва предметів першої необхідності;

• розвиток важкої промисловості на основі розвитку науки і прогресивних технологій.

У радянській економіці послідовність, методи і пріоритети

були іншими:

• СРСР розпочинав відбудову з розвитку важкої промисловості, куди спрямували основні кошти і трудові ресурси;

• проводилася сувора економія і накопичення фінансів за рахунок сільського господарства, легкої та харчової промисловості;

 

• задоволення життєвих інтересів трудящих відсувалося на задній план;

• на основі розвитку важкої промисловості держава послідовно проводила політику мілітаризації економіки;

• під час відбудови не брали до уваги екологічних аспектів;

• економіка У країни відбудовувалася не як самостійний замкнений комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи;

• переважала ручна праця;

• кількісні показники переважали над якісними;

• відновлення економіки здійснювалося переважно на екстенсивній основі.

4. У західних країнах процес відбудови відзначався швидшими темпами.

Західні країни довоєнного рівня досягли у 1947-1948 pp. В Україні довоєнного рівня було досягнуто тільки у п’ятій п’ятирічці (1951-1955 pp.).

5. Провідну роль у відбудові в Україні відігравала командна система.

Держава робила ставку на трудовий ентузіазм людей. Широко пропагувався рух передовиків і новаторів, соціалістичні змагання, безплатна ненормована праця. Практикувалися трудові мобілізації робочої сили, примусова праця ув’язнених і військовополонених, праця жінок і підлітків, безплатна праця колгоспників.

6. Широко використовували в Україні репресивно-каральні методи, притаманні тоталітарній системі.

Прикладом може слугувати Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про виселення з Української PCP осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський паразитичний б життя», виданий 21 лютого 1948 р.

7. У паливно-енергетичному балансі перевага у споживанні надавалася вугіллю, а не нафті й газу, як у країнах Заходу. Надзвичайно високими були енергомісткість і металомісткість виробів, тобто вони вимагали багато затрат енергії та металу.

8. Відбудова України, на відміну від країн Заходу, ігнорувала товарно-грошові ринкові відносини, приватну власність, якість і конкурентоспроможність, принцип матеріальної зацікавленості трудящих і механізми їх економічного стимулювання, співпрацю, та інтеграцію з розвиненими країнами світу.

Объяснение:

Повесть посвящена прославлению победы русских войск над монголо-татарскими полчищами. Фактический материал автор черпал из летописной повести, а литературным образцом ему служило «Слово о полку Игореве» – он использовал поэтический план и художественные приемы «Слова» . В повести сопоставляются события и настоящего. В этом проявляется, по словам Д. С. Лихачева, пафос исторического замысла. Борьба с половцами здесь осмысливается как борьба за национальную независимость.

В «Задонщине» выражено поэтическое отношение автора к событиям Куликовской битвы. Его рассказ, как и в «Слове о полку Игореве» , переносится из одного места в другое: из Москвы на Куликовское поле, снова в Москву, в Новгород, опять на Куликово поле. Настоящее переплетается с воспоминаниями о Сам автор охарактеризовал свое произведение как «жалость и похвалу великому князю Дмитрию Ивановичу» . «Жалость» — это плач по погибшим. «Похвала» — слава мужеству и воинской доблести русских, считает один из современных ученых.