Виписати в зошит реформи Діоклетіана та Константина очень сильно надо

Реформи розпочав імператор Діоклетіан (284-305), син вільновідпущеника, проголошений військом імператором. Він провів податкову реформу. Колишні непрямі податки були замінені уніфікованим подушно-поземельним податком, який збирався натурою і був вищим. Було також здійснено монетну реформу, в обіг випущена повноцінна золота монета, поруч зі срібною і бронзовою. Едикт про тверді ціни на товари і послуги (301 р.) став першою спробою державного регулювання цін як на предмети першої необхідності, так і на оплату праці. Наприклад, гонорар адвоката був вищим за одноденну плату мідника у 15 разів.

За Константина встановився союз християнської церкви з державою. За Міланським едиктом (313 р.) оголошувалася віротерпимість до християнської релігії. З цього моменту церква стала надійним союзником, захисником імператорської влади, а імператори почали збагачувати церкву земельними і грошовими Реформи Константина завершили реорганізацію сільського господарства.

Локальный конфликт- военные действия между двумя и более государствами, ограниченные по политическим целям интересами участвующих в военных (боевых) действиях государств, и по территории — небольшим географическим регионом, как правило, находящимся в границах одной из противоборствующих сторон. Иногда в качестве синонимов употребляются понятия «ограниченная война», «малая война» и «конфликт низкой интенсивности». Характеризуется кратковременным вооруженным противоборством конфликтующих государств (как правило, в рамках приграничного конфликта). В ряде случаев является формой косвенного противостояния сверхдержав, избегающих между собой прямого вооруженного конфликта из-за страха перед гарантированным взаимным уничтожением и выступающих активными спонсорами противостоящих друг другу государств «третьего мира» (характерно для времен «холодной войны»).

Міф про Геракла.
Гераклові недовго довелося чекати першого доручення царя Еврісфея. Він доручив Гераклові вбити немейського лева. Цей лев, породжений Тіфоном і Єхидною, був дивовижної величини. Він жив біля міста Немеї (Місто в Арголіді, на північному сході Пелопеннесу) і спустошував усі околиці. Геракл сміливо вирушив на небезпечний подвиг. Прибувши до Немеї, зараз же пішов він у гори, щоб розшукати лігвище лева. Вже був південь, коли герой дійшов до схилів гір. Ніде не видно було жодної живої душі: ні пастухів, ні землеробів. Усе живе повтікало з цих місць зі страху перед жахливим левом. Довго шукав Геракл по лісистих схилах гір та по ущелинах лігвище лева, нарешті, коли вже сонце почало схилятися на захід, знайшов Геракл у темній ущелині лігвище; воно знаходилось у величезній печері, що мала два виходи. Геракл завалив один з виходів величезними каменями і став чекати лева, сховавшись за камінням. Перед самим вечором, коли вже насувалися сутінки, з’явився дивовижний лев з довгою кошлатою гривою. Напнув тятиву свого лука Геракл і пустив одну за одною три стріли в лева, але стріли відскочили від його шкури — вона була тверда, як сталь. Грізно заричав лев, ричання його розкотилося, немов грім, по горах. (1 подвиг Геракла) Озираючись на всі боки, лев стояв в ущелині і шукав очима, що палали лютістю, того, хто насмілився пускати в нього стріли. Та ось він побачив Геракла і кинувся величезним стрибком на героя. Мов блискавка, мигнула палиця Геракла і громовим ударом упала на голову лева. Лев звалився на землю, приголомшений страшним ударом; Геракл кинувся на лева, обхопив його своїми могутніми руками і задушив. Взявши на свої могутні плечі вбитого лева, Геракл повернувся в Немею, приніс жертву Зевсові і встановив на пам’ять про свій перший подвиг немейські ігри (Немейські ігри — загально грецьке свято, яке відбувалося кожні два роки в Немейській долині в Арголіді. Справлялися вони на честь Зевса в середині літа. Під час ігор, що тривали кілька днів, змагалися в бігу, боротьбі, кулачному бою, метанні диска і списа, а також у перегонах колісниць. Під час ігор оголошувався загальний мир у всій Греції). Коли Геракл приніс убитого ним лева в Мікени, Еврісфей зблід від страху, глянувши на дивовижного лева. Цар Мікен зрозумів, яку нелюдську силу має Геракл. Він заборонив йому навіть наближатися до воріт Мікен; коли ж Геракл приносив докази своїх подвигів, Еврісфей з жахом дивився на них з високих мікенських мурів.