Изобрази a) геоцентрическую модель в) гелиоцентрическую модель только понятно ​

Политическая раздробленность Германии, господство реакционных порядков являлись серьезной помехой для ее экономического развития. Прусские помещики постарались затормозить раскрепощение крестьян, начатое под давлением необходимости в годы войн с наполеоновской Францией. Законом 1816 г. право выкупа феодальных повинностей предоставлялось лишь зажиточным крестьянам. Прусскому юнкерству удалось значительно расширить свои земли за счет крестьянских наделов: крестьяне вынуждены были уступить часть своей земли в виде выкупа. В 1821 г. был издан закон о так называемом разделении «марки», т.е. об уничтожении общин. Помещики воспользовались им, чтобы лишить крестьян общинного выгона и общинного леса, а также для прямого захвата крестьянских земель.

Еще медленнее процесс раскрепощения крестьян шел в империи Габсбургов; вплоть до конца 40-х годов XIX в. никаких законодательных мероприятий в этом направлении проведено не было.

Тяжелые повинности и обязательства, падавшие на крестьянство, задерживали в Германии рост внутреннего рынка для промышленности. Фабричная промышленность начала развиваться прежде всего в Рейнской провинции, где появились крупные предприятия и получили распространение паровые машины. В Саксонии и Силезии делало успехи текстильное производство, но здесь преобладали предприятия мануфактурного типа.

В Австрийской империи фабричная промышленность раньше всего зародилась Чехии, частично в Штирии и в Вене. Однако и там все еще господствовало ремесло цеховой организацией и с техникой, остававшейся на уровне XVIII в.

Объяснение:

4. Основні джерела з історії Середніх віків

Історію Середніх віків вивчають, користуючись численними історичними джерелами: архітектурними пам’ятками, речовими пам’ятками, писемними історичними джерелами, етнографічними джерелами тощо.

Так, пам’ятки архітектури ніби переносять нас у далеку минувшину. Адже й нині в деяких містах можна побачити старовинні церкви та собори, замки й фортечні мури, а також цілі квартали будинків, у яких колись вирувало життя знаті, купців, торгівців, ремісників. Подекуди користуються

середньовічними назвами окремих міських вулиць.

Пам’ятки архітектури 1. Блакитна мечеть у Стамбулі 2. Руїни абатства в Шотландії 3. Ротонда в Болгарії

Збереглися також мовчазні свідки Середньовіччя – речові пам’ятки: різні знаряддя праці, різновиди зброї, монети й печатки, рицарські обладунки та ювелірні прикраси, картини й статуї тощо. Вони традиційно зберігаються в музеях. Сюди речі потрапляють, зазвичай, двома шляхами: їх або знаходять під час розкопок і приносять археологи, або ж передають спадкоємці з родинних колекцій.

Чи не найголовнішими є писемні історичні джерела. Чимало їх знищено під час війн, пожеж, стихійних лих. Ті, що вціліли, зараз зберігаються переважно в архівах, а також – у церквах, монастирях, зрідка, у приватних колекціях. Середньовічні документи ретельно вивчають історики. Вони опрацьовують давні тексти, нерідко публікують їх, коментують, популяризують. Серед писемних джерел винятково важливими є документи, що містять записи законів і розпоряджень королів, князів, пап, єпископів, а також різні судові рішення, ремісничі й університетські статути, описи маєтків, факти їхнього продажу, дарування чи передачі в спадок тощо.

Важливу й цікаву інформацію про Середні віки містить ще один різновид писемних джерел – хроніки, які в Київській Русі називали літописами. Хроністи вели записи поточних подій день за днем, рік за роком. Це могли бути хроніки, що висвітлювали життя всієї країни, окремого міста чи монастиря. Деякі обдаровані хроністи не просто фіксували факти, а намагалися передати своє бачення тієї чи іншої події.

Сучаснику багато про що розкажуть фольклорні записи – перекази, легенди, казки, оповіді, що спочатку побутували тільки в усній формі. Ці тексти прийнято називати епосом. Внутрішній світ людини Середньовіччя найкраще відображено в художніх творах тогочасних письменників. До нас дійшли окремі поетичні збірки, повісті й романи, героями яких є як прості люди зі своїми радощами, болями, переживаннями, так і боги, правителі, легендарні постаті.

Писемні джерела

Народну культуру й побут допомагають вивчати етнографічні джерела. Адже відлуння середньовічної доби є і в народних святах, численних обрядах, дитячих забавах, в одязі чи предметах хатнього вжитку. Різноманітні етнографічні матеріали містять також записи очевидців і мандрівників.

Объяснение: