дам 50 Б 1.Какое название в XVIII в. получила комиссия, созванная Екатериной II для составления нового свода законов? 1) Негласный комитет 2) Избранная рада 3) Уложенная комиссия 4)конференция 2. Кто из названных лиц был автором памятника Петру I в Петербурге — знаменитого «Медного всадника»? 1) Э. Фальконе 2) Ф. Шубин 3) М. Козловский 4) П. Клодт 3. Что из названного характеризует политику Екатерины II? 1) принятие закона об обязательной службе для дворян 2) проведение губернской реформы 3) учреждение министерств 4) учреждение Синода 4. Привилегированное сословие в России, основой экономического господства которого являлась собственность на землю, — это: 1) дворяне; 2) духовенство; 3) казаки; 4) мещане. 5. Деятельность Уложенной комиссии, созванной Екатериной II в 1767—1768 гг.: 1) нe привела к составлению нового Уложения; 2) завершилась составлением нового свода законов; 3) внесла существенные поправки в действовавшее законодательство; 4) привела к ограничению власти императрицы конституцией. 6.«Жалованная грамота городам» была направлена на 1) введение системы городского самоуправления 2) создание в городах магистратов 3) ликвидацию «белых слобод» 4) учреждение коллегий 7. Какой термин более всего подходит для характеристики системы правления Екатерины II? 1) сословно-педставительная монархия 2) деспотическое самодержавие абсолютизм 4) конституционная монархия 8. Мужская линия династии Романовых пресеклась после: 1) Петра I 2) Петра II 3) Ивана Антоновича 4) Петра III 9. Кто из названных лиц входил в число сподвижников Екатерины II в государственных делах? 1) Ф. Лефорт, А. Д. Меншиков 3) А. П. Волынский, Э. И. Бирон, 2) Г. А. Потемкин, Н. И. Панин 4) М. И. Воронцов, П. И. Шувалов 10. Укажите годы правления Екатерины II 1) 1762 - 1784 гг. 3) 1762 - 1791 гг. 2) 1762 - 1794 гг. 4) 1762 - 1796 гг.

ответ:hkjyf,nbbvmnkld

Объяснение:

kdjsfydg nbdfsf isjfffhygdsgfhbf

Шкільна справа та релігійність педагогічної думки розквітали, оскільки школи засновувалися також у інших регіонах, зокрема Новгороді, Чернігові. Школи мали елітарний характер, оскільки навчалися переважно діти привілейованих верств населення. Навчання було індивідуальне. До шкіл дітей брали переважно із семи років. Учні сиділи всі разом, проте з кожним учнем учитель займався окремо. Діти навчалися читати, писати, рахувати, а також вивчали деякі відомості про природу, з математики, історії різних країн. За це батьки сплачували мзду (плату). Навчання книжне давало як підвищену освіту, так і елементарну.

2) Софійський собор, графіті, абетка;

На стінах Софіївського собору в різних місцях збереглися середньовічні написи та малюнки - графіті, залишені священиками та відвідувачами собору. Це цінні пам'ятки древньоруської писемності, важливі історичні документи, з яких ми черпаємо цікаві відомості про різні сторони життя Стародавньої Русі. Найцікавіші з них ті, що розповідають про політичні події минулого, згадують імена історичних осіб, відомих з літописів. З-поміж останніх - князь Ярослав Мудрий, його сини Всеволод і Святослав, онуки Святополк і Володимир Мономах, єпископ Лука Білгородський, воєвода Ставр Городятинич та інші. Поряд з написами серед графіті багато всіляких малюнків.

Софіївські графіті значною мірою відбивають мову стародавніх киян, а також указують на високий рівень писемності серед населення Київській Русі тих часів.

Найдавніші написи належать до 30-40 х років XI століття і посередньо свідчать про час виконання настінних розписів храму.

3) Петро Могила, об’єднання лаврської та братської шкіл;

Року 1632-го почала діяти Київська колегія, яка протягом тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом не лише в Україні, а й у всій православній Європі. Життя їй дали дві київські школи - ш кола Київського братства, яка діяла на Подолі від 1615 р., та Лаврська школа, заснована 1631 р. тодішнім настоятелем Києво-Печерської лаври Петром Могилою. Власне, Петрові Могилі належала ініціатива злиття двох ш кіл в одну та створення на цьому підмурку школи вищого типу. Невдовзі Київську колегію стали називати академією, бо вона надавала вищу освіту та була подібною до європейських університетів. А ще до її назви долучилося прізвище Петра Могили - адже йому вона завдячувала своїм життям.

4) 1805 р., Харків, Василь Каразін;

Перший університет було засновано в 1805 р. у Харкові - зусиллями просвітника, ученого, винахідника Василя Каразіна та інших громадських діячів. Нині Харківський університет носить ім’я свого засновника.

5) студенти, 1834 р., Київська громада,

У 1834 р. було засновано Київський університет імені св. Володимира (зараз - Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Його першим ректором був видатний учений Михайло Максимович.

6) боротьба за український університет, Львів.

Один з найстаріших вищих навчальних закладів України - Львівський національний університет імені Івана Франка

Шкільна справа та релігійність педагогічної думки розквітали, оскільки школи засновувалися також у інших регіонах, зокрема Новгороді, Чернігові. Школи мали елітарний характер, оскільки навчалися переважно діти привілейованих верств населення. Навчання було індивідуальне. До шкіл дітей брали переважно із семи років. Учні сиділи всі разом, проте з кожним учнем учитель займався окремо. Діти навчалися читати, писати, рахувати, а також вивчали деякі відомості про природу, з математики, історії різних країн. За це батьки сплачували мзду (плату). Навчання книжне давало як підвищену освіту, так і елементарну.

2) Софійський собор, графіті, абетка;

На стінах Софіївського собору в різних місцях збереглися середньовічні написи та малюнки - графіті, залишені священиками та відвідувачами собору. Це цінні пам'ятки древньоруської писемності, важливі історичні документи, з яких ми черпаємо цікаві відомості про різні сторони життя Стародавньої Русі. Найцікавіші з них ті, що розповідають про політичні події минулого, згадують імена історичних осіб, відомих з літописів. З-поміж останніх - князь Ярослав Мудрий, його сини Всеволод і Святослав, онуки Святополк і Володимир Мономах, єпископ Лука Білгородський, воєвода Ставр Городятинич та інші. Поряд з написами серед графіті багато всіляких малюнків.

Софіївські графіті значною мірою відбивають мову стародавніх киян, а також указують на високий рівень писемності серед населення Київській Русі тих часів.

Найдавніші написи належать до 30-40 х років XI століття і посередньо свідчать про час виконання настінних розписів храму.

3) Петро Могила, об’єднання лаврської та братської шкіл;

Року 1632-го почала діяти Київська колегія, яка протягом тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом не лише в Україні, а й у всій православній Європі. Життя їй дали дві київські школи - ш кола Київського братства, яка діяла на Подолі від 1615 р., та Лаврська школа, заснована 1631 р. тодішнім настоятелем Києво-Печерської лаври Петром Могилою. Власне, Петрові Могилі належала ініціатива злиття двох ш кіл в одну та створення на цьому підмурку школи вищого типу. Невдовзі Київську колегію стали називати академією, бо вона надавала вищу освіту та була подібною до європейських університетів. А ще до її назви долучилося прізвище Петра Могили - адже йому вона завдячувала своїм життям.

4) 1805 р., Харків, Василь Каразін;

Перший університет було засновано в 1805 р. у Харкові - зусиллями просвітника, ученого, винахідника Василя Каразіна та інших громадських діячів. Нині Харківський університет носить ім’я свого засновника.

5) студенти, 1834 р., Київська громада,

У 1834 р. було засновано Київський університет імені св. Володимира (зараз - Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Його першим ректором був видатний учений Михайло Максимович.

6) боротьба за український університет, Львів.

Один з найстаріших вищих навчальних закладів України - Львівський національний університет імені Івана Франка