Історичний бліц турнір . встановіть між товаришами певну черговість і відповідайте на запитання один за одним. той хто не зможе вчасно відповісти вибкває з турніру

Регламент проведення чемпіонату Києва з гри «Що? Де? Коли?»

(затверджено Правлінням Київського міського клубу знавців 4.09.2019)

1. Загальні положення

1.1. Чемпіонат Києва з гри «Що? Де? Коли?» (далі — ЩДК) є офіційним змаганням вищого міського рангу, переможець якого оголошується Чемпіоном Києва зі ЩДК.

1.2. Чемпіонат Києва зі ЩДК організовується і проводиться Правлінням Київського Міського Клубу Знавців (далі — Правління).

1.3. У разі виникнення ситуації, яка не регулюється Регламентом, Правління має право приймати з цих питань рішення, що є обов’язковими до виконання учасниками чемпіонату.

1.4. Чемпіонат Києва зі ЩДК складається з турнірів у трьох лігах — Вищій, Відкритій та Лізі Претендентів, а також перехідного міжлігового турніру. Правила проведення Чемпіонату Києва зі ЩДК у кожній із ліг викладено у розділах 2, 3 та 4 Регламенту.

1.5. Переможці Чемпіонату Києва зі ЩДК отримують право (згідно з регіональною квотою Києва) представляти Київ на Кубку України (далі – КУ) зі ЩДК наступного сезону. Якщо КУ проводиться до закінчення Чемпіонату Києва, право представляти Київ на ньому отримує команда, яка на даний момент посідає перше місце у Вищій Лізі.

У разі, якщо серед переможців Чемпіонату Києва є команда, що має персональне за на КУ, право представляти Київ на КУ переходить до кращої з команд, що такого за не мають.

1.6. Для визначення команд, які отримають право представляти м. Київ на Олімпійському кубку ЛУК, проводиться окремий турнір за олімпійською схемою. У цьому турнірі беруть участь 16 команд — команди Вищої ліги Києва та поточні лідери Ліги Претендентів. У разі, коли команда відмовляється від участі у цьому відбірковому турнірі, її місце передається наступній у турнірній таблиці команді Ліги Претендентів, а потім до поточних лідерів Відкритої ліги.

1.7. Для визначення команди, яка отримає право представляти м. Київ у Перехідному етапі Чемпіонату України наступного сезону, після закінчення Чемпіонату Києва зі ЩДК проводиться окремий відбірковий турнір — «Фінал сезону», правила проведення якого описані у розділі 6 Регламенту.

1.8. У разі, якщо етап Вищої ліги проводиться на пакеті синхронного турніру «Кубок городов», перша збірна Києва складається з поточних лідерів турніру Вищої ліги, а друга — формується за участі поточних лідерів Ліги Претендентів.

1.9. Для розгляду конфліктних ситуацій, що не відносяться до спортивних моментів, створюється Комісія з етики у складі трьох авторитетних та шанованих гравців клубу. Повноваження Комісії визначаються Положенням, яке затверджується Правлінням.

2. Правила проведення Чемпіонату Києва зі ЩДК у Вищій лізі.

2.1. Чемпіонат Києва зі ЩДК у Вищій лізі складається з 4 етапів та проводиться на зовнішніх пакетах запитань.

2.2. Кількість етапів та їх перелік визначає Правління, але не пізніше дня проведення 1-го етапу.

2.3. До участі у етапах Вищої ліги допускаються команди, які подали у електронному вигляді заявку на участь у Чемпіонаті Києва зі ЩДК у термін, який встановлено Правлінням (зазвичай – не менш ніж за тиждень до першої гри Чемпіонату у поточному сезоні) – незалежно від черговості ігор першого етапу (Вища чи Відкрита ліга) та гарантують своєчасну сплату турнірного внеску (розмір турнірного внеску визначається рішенням Правління).

2.4. У етапах Вищої ліги чемпіонату Києва беруть участь 10 команд.

Це команди:

● що посіли у Чемпіонаті Києва зі ЩДК минулого сезону місця з першого по шосте;

● що посіли перші два місця у турнірі Ліги претендентів минулого сезону;

● що посіли перші два місця у перехідному міжліговому турнірі попереднього сезону.

2.5. За підсумками турніру Вищої ліги Чемпіонату Києва зі ЩДК:

● команда, що посіла перше місце за підсумками всіх проведених етапів, оголошується Чемпіоном Києва зі ЩДК;

● команди, що посіли 1-6 місця, зберігають право грати у Вищій лізі Чемпіонату Києва зі ЩДК наступного сезону;

● команди, що посіли 7-8 місця, вибувають у Лігу Претендентів та беруть участь у перехідному міжліговому турнірі за право грати у Вищій лізі Чемпіонату Києва зі ЩДК наступного сезону;

● команди, що посіли 9-10 місця вибувають у Лігу Претендентів.

2.6. Для проведення кожного з етапів Вищої Ліги Правління обирає організаторів.

2.7. Правління залишає за собою право контролювати роботу організаторів з усіх питань підготовки і проведення туру, а на себе бере наступні функції:

● пошук і підготовка приміщення, у якому буде проведено турнір;

● своєчасне (не менше ніж за 4 дні) сповіщення команд-учасниць турніру про час та місце проведення турніру, а також про інші питання, що стосуються проведення турніру;

● за необхідністю надання організаційної та методичної до Організатору під час проведення турніру;

● дисциплінарні санкції (аж до відсторонення від участі у Чемпіонаті Києва) по відношенню до гравців і команд, які були визнані як ті, що припустилися грубих порушень правил Регламенту та загальноприйнятих норм поведінки.

 История не  имеет сослагательного наклонения. Деятельность личности оценивается по  поступкам Восстание началось  с бунта  небольшой групки казаков, к которому присоединились крестьяне и работные люди.  Емельян Пугачев назвал себя  царем, видимо, имя давало успех. Он награждал титулами своих  соратников, издавал указы и манифесты. Если  верить им, то  Пугачев дарил  крестьянам вольность  и  освобождал совсем от податей  и награждал  землями. При этом он как бы обязывал служить их "короне", то есть  одна зависимость превратилась бы в другую. То есть " царь"  захотел бы иметь своих  рабов и поменялось бы шило на мыло. Утопичными можно считать  мечты  Емельки  о том, чтобы не брать налоги.   Без денег жить нельзя, и казна должна пополняться деньгами, потому что существование государства  невозможно без бюджета.   Идея, конечно, отлична : наградить землями. Но возникает вопрос : а кто будет работать на них? Существует   созависимость
 Получается , что Пугачев понятия не имеет о том, как богатеет государство, чем живет, как устроена политическая и финансовая систем.
 У  народного вождя были отличные идеи, но  они никогда не принесли бы пользы, потому что были необоснованными.

Потому что он его цель была не реформировать а уничтожить государство... в чём и сам признался уже... а это примерно то что он делал находясь на вершине власти

организовав информационное прикрытие со стороны СМИ и лояльного Запада
развернули тотальную зачистку во всех звеньях управления СССР. В
1986-1989 г. г. под давлением М. Горбачева было смещено со своих постов
82,2% секретарей обкомов, крайкомов и республиканских ЦК КПСС. Это была
крупнейшая чистка за всю историю КПСС. И это была не просто перетасовка
кадров. Это был их разгром, в соответствии с рекомендациями «Совета по
международным отношениям» . Страну готовили к распаду. Был открыт
массированный огонь на поражение по «штабам» . На советских телеканалах
была развернута мощная антигосударственная пропаганда, якобы для борьбы с
мифическим МЕХАНИЗМОМ ТОРМОЖЕНИЯ со стороны партийных кадров. Сам
термин, МЕХАНИЗМ ТОРМОЖЕНИЯ, был придуман специалистами Гарвардского
университета. В разгроме советской системы управления на первом этапе
приняли участие и «догматики-сусловцы» , во главе с членом политбюро ЦК
КПСС Егором Лигачевым. Потом очередь дойдет и до «догматиков» . Но именно
их использовали вначале как таран, для разрушения КПСС. Ведь позиции
глобалистов-троцкистов до 1987 года были слабы в советской системе
управления. И без поддержки «технократов» и «догматиков» им было не
обойтись.
КЛЮЧЕВОЙ ФАКТОР распада СССР – антигосударственный
курс М. Горбачева. Именно М. Горбачевым были заложены основные мины, взрыв
которых в 1991 году привел к распаду СССР.
Пересмотрев
систему прежних геополитических приоритетов СССР-России, М. Горбачев
приступил к формированию нового внешнеполитического курса. В его основу
был положен абстрактный примат общечеловеческих ценностей. Реализация
нового внешнеполитического курса на практике привела к односторонним
уступкам и приняла деструктивные формы.
Излишне форсированный
вывод наших войск из Восточной Европы имел своими последствиями резкое
ослабление геополитических интересов СССР-России. Обвальное свертывание
многолетних контактов с бывшими союзниками привело к вытеснению
СССР-России из многих регионов мира, к крупным геополитическим и
экономическим потерям.
Американская газета ВАШИНГТОН ПОСТ 15
декабря 1991 года напечатала статью с анализом правления М. С. Горбачева.
Данные газеты показывают, какова экономическая эффективность, можно
сказать «рентабельность» информационной войны против СССР.
если хотите знать по этому поводу больше читайте