Житие святых, поучения, произведения вне круга церковной литературы печатались в книгах «…», изданных в первой половине 16 века кругом людей, близких митрополиту Макарий.

Періодизація української революції 1917-1921 рр. займає одне з провідних місць у тематичному комплексі політики пам’яті П. Порошенка. Найвизначніші події характеризуються святкуванням сторіччя подій революції. Ця тема є найактуальнішою зараз, оскільки події багатовікової старовини, символічно поєднані з сучасним етапом історії України. У виступах правлячої еліти постійно підкреслюється символічний зв’язок із державним творенням того часу; шукають подібності з революційними подіями століття.

У цей період пам’ятний канон війни змінився щодо святкування Дня Соборності України. Президент України, повернув традицію особистого вшанування пам’яті учасників битви під Крутами. Помітно також наслідування меморіальних ініціатив Ющенка. Внаслідок прийняття законів про декомунізацію були змінені умови виконання президентського указу.

Мотивами діяльності ГРР, було просвітити український народ, який перебував у складі Австрійської імперії, де постійно виникали міжнаціональні конфлікти. На території Західної України претендували інші народи. І там де українці становили більшість, вони ніколи не були господарями своєї землі. Таким чином, українська еліта у вигляді греко-католицьких священників вирішила вести просвіту українського народу. Адже вирішальним фактором своєї приналежності у ті часи була віра. ГРР підтримала національні права всіх поневолених народів Австрійської імперії під час Австрійської революції.

ГРР - перша політична організація в Україні, яка намагалася відстоювати інтереси українців на західноукр. землях.

ГРР вели свою просвітницьку діяльність через видавництво газети "Зоря Галицька" (доречі, якщо не помиляюсь, то це перша україномовна газета на Західноукраїнських землях). Головною руською радою було створено українське видавництво - Галицько-руська матиця. За сприянням ГРР, було скликанно Собор руських вчених. Також вони хотіли поділити Галичину на Східну (українську) та Західну (польську). Але цього так і не сталося, через невдоволення польської сторони від цієї пропозиції.

Таким чином можна побудувати логічний ланцюжок, що діяльність ГРР була направлена на розвиток української нації. Впершу чергу можна сказати, що робили усе, аби українці знали хто вони, аби не загубитися в інших народах. Виступали за свободу народів імперії. Діяльність ГРР дала велкий культурний поштовх українцям західних земель. А намагання поділити Галичину - можна розцінити, як намагання знайти мирне вирішення конфлікту з поляками та уникнення конфронтації.

Объяснение: