И НЕ ПИШИТЕ ВСЯКУЮ ЧУШЬ. ДЛЯ МЕНЯ ЭТО СЕЙЧАС ОЧЕНЬ ВАЖНО Гражданская война 1861-65 гг. Период реконструкции в США1. Почему вспыхнула война между Севером и Югом в США?2. Почему рабство называется трансатлантическим?3. Какую роль сыграл закон о в гражданской войне между Севером и Югом?4. Что такое Реконструкция Юга ?​

1 ответ прост,боролись за землю

2Так как в то время рабство было очень масштабной,люди любыми хотели денег и продавали рабов

3Борьба за землю

Объяснение:

Это то что На данный момент в то время была война за землю

1)

1. Порох взрывного получения энергии упростить лишения жизни людей и позволил ускорить многие созидательные процессы в строительстве.

2.Компас. Без этого прибора многие путешественники остались бы дома, неведомые земли так и остались бы неизвестными.

3.Бумага. Переоценить это изобретение невозможно, на протяжении многих столетий весь обмен информацией производился на бумажном носителе.

4. Великая китайская стена. Плод сотен лет трудов китайских строителей поражает своей грандиозностью и практичностью современников. Это и непреодолимый рубеж обороны, и дорога длиной 4000 км.

наука древнего Китая.

5. Тачка. Простое при с применением которого значительно ускорилось строительство и Великой китайской стены в древности, и Днепрогэса в Советском Союзе XX века.

6.Сейсмограф. Да, и этот прибор можно причислить к достижениям культуры Древнего Китая, особенно за его за высокую художественность исполнения.

7.Алкоголь. Самое радостное изобретение, о котором Китай спорит с арабами. По исследованиям археологов, китайцы первыми стали применять перегонку жидкости после спиртового брожения.

8.Великий китайский канал. Грандиозное гидротехническое сооружение протяжённостью 32 км, соединяющее реки Хуанхэ и Янцзы. Канал обеспечивал судоходство по рекам внутри страны общей протяжённостью более 2000 км.

9.Музыка древнего китая. Дельтаплан и воздушный змей. Только философский склад мышления приведёт к мысли ловить ветер и парить над землёй.

10.Шёлк. Товар, секрет производства которого китайцы долго держали в секрете, пользовался сумасшедшим спросом и даже в установлении мира между странами. Значимость шёлка получила отражение в названии главной торговой магистрали того времени – Великого шёлкового пути.

2) К сожалению я не могу ответить на этот вопрос, так как уже далеко не в 5 классе и учебника нет.

останній третині XIX ст. в Англії почали зни­жуватися темпи промисл. вир-ва. Інтенсивний про­цес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промисл. вир-ва. Анг­л. промисл. почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас амер. та нім. товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутр. ринок країни. Головною причиною відставання Англії було поступове старіння виробничої бази британської промисл.. Англ. фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII — першій пол. XIX ст. і оснащені ма­шинами та механізмами доби промисл. перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку к-сть виробів і такої якості, як амер. та нім., що базувалися на ефек­тивнішій вир-чій основі, створеній науково-техн. про­цесом останньої третини XIX ст.Техн. модернізація англ. промисл. була вкрай необхідною, але надзвичайно дорогою і складною і вима­гала додаткових капіталовкладень. Англ. підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в колоніальній сировині — нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін. Тим не менше, в англ. промисл. поступово відбу­валися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисл., особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони ви­передили традиційно розвинені галузі — видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англ. промисл. позначалась слабка енергозабезпеченість країни. Процес монополізації промисл. в Англії проходив по­вільніше, ніж в США та Німеччині, тут тривалий час зберіга­лися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і цент­ралізації. Напередодні І св. в. 27 великих бан­ків Англії володіли 86% усіх вкладів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в ек.-у своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії. Інвестиції направлялися у буд-во підприємств, шахт, портів, доріг і т. ін. Англ. монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важ­ливого механізму переливання капіталів і технологій, будува­ли транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємн. діяльності. Незважаючи на окремі випадки, політика Англії щодо залежних країн сприяла їхньому ек. станов­ленню, формуванню сучасної макроцивілізації взагалі.

Объяснение:

розписала максимально подробно)) надеюсь это сойдёт