Объяснение:
1. Продовжуючи політику руських князів щодо збирання навколо Києва слов’янських земель, Володимир військовими походами 981-993 pp. на ятвягів, в’ятичів, радомичів, хорватів та дулібів завершив тривалий процес формування території Київської держави.
2. Дбав про охорону кордонів Київської держави, а тому утримував для цього добре озброєну велику дружину.
3. Вів широке будівництво фортець - опорних пунктів оборони проти чужоземних загарбників на Десні, Острі, Сулі, Рубежі Ступні.
4. Для захисту своїх володінь від печенігів будував оборонні захисні вали (так звані “змієві”) загальною довжиною майже тисяча кілометрів. Це система фортець і велетенських земляних стін з дубовим частоколом, які споруджувалися вздовж рік — природних перепон на шляху кочівників — і тягнулися, оточуючи Київ із заходу, півдня і сходу. Розташовувалися ці оборонні споруди чотирма рубежами:
• перший рубіж — по річці Сулі, на відстані 15-20 км було побудовано фортеці;
• другий рубіж — по річці Трубіж, де містився один із найбільших центрів Русі —Переяслав;
• третій був перед Черніговом по річках Остер і Десна;
• четвертий — перед Києвом, де по Стугні було побудовано цілу низку фортець - Треполь, Василів. У 911 р. між Стугною і Києвом було побудовано фортецю Білгород.
5. Запровадив християнство.
6. Будував багато церков.
7. Розбудовував старі і будував нові міста, зокрема Володимир — на Волині. Василів — на Київщині.
8. Дбав про культурний розвиток своєї держави, яка за територією стала найбільшою в Європі.
9. Звертав увагу на розвиток ремесел, сільського господарства, торгівлі.
10. Володимир — перший реформатор на Русі.
Здійснив такі реформи:
• адміністративну (для об’єднання земель в єдину державу): землі князівства, де правили залежні від нього місцеві правителі, передавалися дванадцятьом синам князя, великокнязівським посадникам та наближеним боярам.
Усю країну було поділено на вісім округів, округи — на волості. На зміну родоплемінному поділу було запроваджено територіальний, що є однією з основних ознак формування державності;
• військову (для створення сильної дружини (війська): ліквідовано “племінні” військові об'єднання і створювалося військо на основі розданих земельних володінь;
• релігійну (для посилення єдиної держави і створення єдиного світогляду): запроваджено християнство для зміцнення зв’язків між окремими частинами держави і для міжнародного визнання Русі;
• судову (для вдосконалення судочинства): розмежовано церковне і князівське судочинство, запроваджено новий кодекс правових норм, поки що усний — “Закон земляний”, який пізніше було взято за основу під час написання збірника правових норм Правди Ярослава”;
• оборонну (для відбиття нападів ворогів): будував фортеці й оборонні рубежі, які згодом історики назвуть „богатирськими заставами”;
• фінансову (для покрашення економічних відносин держави). Князь почав карбувати власні гроші (златники і срібники). Монети виробляли із золота і срібла. На них з одного боку зображено Христа, а з другого - Володимира, котрий сидить на троні з хрестом у руці. Нині нумізматична колекція князя Володимира та його нащадків налічує 11 златників і 340 срібників.
11. Було запроваджено державну символіку.
Герб Володимира - тризуб.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Каковы признаки кризиса 1980-х годов в Казахстане: Политические Экономические Социальные - Сделайте вывод о причинах провала реформ «Перестройки»
Культу́ра Росси́и — культура народов и народностей России и государств, предшествовавших современной Российской Федерации; совокупность формальных и неформальных институтов, явлений и факторов, влияющих на сохранение, производство, трансляцию и рас духовных ценностей (этических, эстетических, интеллектуальных, гражданских и т. д.) в России
Древняя Русь. Для культуры Древней Руси характерны следующие черты:
Замедленность темпов развития. Важную роль играл опыт предыдущих поколений, традиции.
Локальность, замкнутость, разобщённость русских земель, вызванная отсутствием экономических интересов в условиях натурального хозяйства.
Сильное влияние религии.
Культура России XIII—XVII веков. Ключевые особенности культурного развития в тот период:
Необходимость самоидентификации русского народа и, как следствие, размытие различий между отдельными княжествами и формирование общерусской культуры.
Возвышение православной церкви как хранительницы культурно-политических традиций русского государства. Прекращение двоеверия.
Самоизоляция Руси не только от мусульманских, но и от католических стран.Язык
Основные статьи: Русский язык и Кириллица
Самым рас языком в России является русский язык. Он также является государственным языком Российской Федерации в соответствии со статьёй 68 Конституции Российской Федерации. Однако, число носителей ещё восьми языков в РФ превышает один миллион человек.
Республики в составе Российской Федерации вправе устанавливать свои государственные языки и, как правило, пользуются этим правом: так, например, в Карачаево-Черкесской Республике, помимо русского, статус государственного имеют абазинский, карачаевский, ногайский и черкесский языки.
Несмотря на предпринимаемые во многих регионах усилия по сохранению и развитию местных языков, в России сохраняется наметившаяся ещё в советское время тенденция к языковому сдвигу, когда фактически родным языком нерусских граждан становится русский язык, в то время как поверхностное знание материнского языка (языка своего этноса) становится не более чем маркером этничности.
Кириллица — система письменности и алфавит для какого-либо языка, основанные на старославянской кириллице (говорят о русской, сербской и т. п. кириллицах; называть же «кириллическим алфавитом» формальное объединение нескольких или всех национальных кириллиц некорректно). Старославянская кириллица (алфавит и система письменности), в свою очередь, основана на греческом алфавите.
На основе кириллицы построены алфавиты 11 из 28 славянских языков, а также 101 неславянских языков, которые ранее не имели письменности либо имели другие системы письменности и были переведены на кириллицу в конце 1930-х годов (см.: список языков с алфавитами на основе кириллицы).
Русский язык — один из восточнославянских языков. Он один из крупнейших языков мира, в том числе самый рас из славянских языков. Русский язык произошёл из древнерусского, вместе с украинским и белорусским языками