1) 15 июля 1240 г. На реке Неве, у места впадения в нее реки Ижоры.
2) Новгородское войско с шведским отрядом
3) Александр Ярославович Невский
4) Ульф Фаси
5) «Русские имели много стрелков, которые мужественно вышли вперёд и первыми приняли натиск перед дружиной князя», «Знамёна братьев проникли в ряды стрелявших, было слышно как звенят мечи, рубились шлемы, как с обеих сторон падали на траву павшие»
6) Русское войско во главе с Александром Невским
7) Причины победы русских войск в Невской битве:
1. Организованность русской армии
2. Военный опыт Александра Невского
3. Александр Невский сплотил войско,поднял боевой дух.
4. Александр Невский разработал качественную тактику
Ледовое побоище
1) 5 апреля 1242 русские войска под руководством Александра Невского одержали победу над немецкими захватчиками
2) Немецкие войска, владеющие методикой нападения "свиньёй", то есть строгим и дисциплинированным строем, главный удар направили в центр врага.
3) "Свинья" или "Кабанья голова"
4) Сила русского духа, верная тактика, тяжёлые доспехи у противников,они проваливались под лёд
5) Александр Невский, зная, что шведы будут атаковать, используя строй воинов под названием "кабанья голова" или "свинья", который они неоднократно применяли, построил особую тактику боя. Лучники- перед центральным полком- челом начинали битву, на флангах действовали пехота и конница, в засаде конная дружин
6) Ледовое побоище
7) Ледовое побоище так назвали из-за того, что побоище происходило на льду Чудского озера
Вывод:
По моему мнению полководческое искусство Александра Невского заключается в том, что он принимал неожиданные тактики на поле сражения. Противник никогда не был готов к такому повороту событий, таким образом князь выйграл Ледовое Побоище, заманив крестоносцев на тонкий лед Чутского Озера. Так же князь взял хитростью шведов на поле сражения, нанеся им неожиданный удар в Невской битве.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Назвіть відмінності політичного життя на західноукраїнських землях та Наддніпрянщині на рубежі ХІХ-ХХ ст
Українцям вдалося ледь не повністю українізувати початкову освіту: майже три чверті шкіл на Галичині були україномовними. Галицькі українці обиралися в імперський парламент, хоча на виборах у крайовий сейм поляки ставили палки в колеса. Наукове товариство імені Тараса Шевченка до 1914 року видало приблизно 300 праць. Активною була діяльність «Просвіт». Галичина стала постійним прихистком для українських емігрантів з Наддніпрянщини та друку їхніх опальних творів.
Посилив український національний рух новий митрополит греко-католицької церкви Андрей Шептицький, що обійняв цю свою посаду у 1900 році. Він зайняв чітку проукраїнську позицію і зовсім скоро став моральним авторитетом для українців Австро-Угорщини.
Відповідно до світових тенденцій, на Галичині почали виникати спортивні товариства та організації типу американських скаутів. Іван Боберський чимало зробив для популяризації спортивного товариства «Сокіл-батько» та Пласту. Український політичний діяч та юрист Кирило Трильовський у 1900 році створив товариство «Січ». Організацію офіційно позиціонували як пожежно-руханкову. Вона поширилася не лише на Галичині, але й у Буковині та Закарпатті. Хоча козаків на Галичині можна було зустріти хіба під час військових кампаній, назва «Січ» свідчила про утвердження саме української національної ідеї.
Андрей Шептицький
Объяснение:Наддніпрянська Україна
Революція 1905-1907 років
Перша російська революція почалася з «Кривавої неділі». На початку січня 1905 р. приблизно 20 тис. робітників зі своїми сім'ями почали рух з околиць Петербурга в центр. Ця демонстрація більше нагадувала хресну ходу з іконами і молитвами. Робочі несли імператору петицію про утиски та зловживання начальства. Сам цар Микола ІІ в уявленні простолюду був добрим і чуйним, просто не знав про всі біди народу. Однак, він наказав розігнати демонстрацію. Військові відкрили вогонь по протестувальниках.
Це стало приводом для революції, що тривала з 1905 по 1907 рік. Російську імперію паралізували масові страйки робітників, тобто організована відмова виконувати свої обов'язки.
По всій імперії зупинялися заводи і залізниця. Селяни почали самовільно захоплювати ліси та нападати на поміщицькі маєтки. Повстання на знаменитому броненосці «Потьомкін» розпочали військові Чорноморського флоту. Ініціативу підхопив батальйон саперів у Києві. Революція, яку Микола ІІ сподівався рішучими діями придушити в зародку, вибухнула з нечуваною силою.