Обгрунтуйте власні судження про життя та діяльність Григорія Сковороди

видатний український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також життя, через що його називали «Сократом».

Освіту здобув у Києво-Могилянській академії (хоча вищої освіти не скінчив). Філософські погляди Сковороди присвячені головним чином етиці. Власної філософської системи не створив. Не був лояльним до церковної та світської ієрархії, відкидав будь-який примус, не любив церковних ритуалів, віддаючи перевагу особистій духовній свободі. Від 1769 року вів життя самітника й мандрівного філософа; мандрував переважно по Слобожанщині. Тоді ж почав писати філософські діалоги й трактати, в яких біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Головним сенсом людського існування вважав самопізнання. Свої філософські трактати і діалоги писав химерною сумішшю церковнослов'янської, української та російської мов, байки — руською книжною мовою, пісні — українською[джерело?]. За життя не надрукував жодного твору.

Объяснение:

Римская армия, состоящая из ополченцев, к концу войны стала опытной и достаточно профессиональной, карфагенская же армия наемников часто показывала свою несостоятельность в частности из-за бездарности карфагенских полководцев и их неумения командовать многоязычной армией, а также из-за ненадёжности самих наёмников. Наконец, Рим показал свою готовность идти до конца и не останавливаться перед любыми жертвами ради победы. Резервы же Карфагена, опиравшегося на наёмные армии, исчерпались быстрее. Граждане склонны были идти на материальные жертвы в меньшей степени, чем римляне.

ответ:Монгольские власти стимулировали развитие торговли, международных связей. Были установлены торговые и дипломатические связи с далекими странами. По территории улусов двигались караваны, дипломатические миссии, путешественники;

В степь привнесли идею «централизованной власти», что привело к политической консолидации племен;

Нормы кочевой жизни стал регулировать «Яса», при к новым условиям. Позднее нормы «Яса» в определенной степени были использованы при создании «Жеты-Жаргы»;

Многие формы государственного строя были также использованы впоследствии в государствах, возникших на территории Казахстана в послемонгольскую эпоху;

Монголы не притесняли культуру племен Казахстана — языки, религии, обычаи и традиции, а наоборот сами монголы приняли тюркскую культуру.

Думаю что такого