Геродот (гр. Ἡρόδοτος)– ежелгі дәуірдегі грек тарихшысы, «тарих атасы» деп танылған, әйгілі "Тарих" кітабының авторы, жиһанкез. Ол шамамен б.з.б. 484 – 425 жылдары өмір сүрген. Геродот Кіші Азиядағы Каликарнас қаласында дүниеге келіп, жас кезінде әміршілерге қарсы топта болғаны үшін елінен қуылған. Біраз уақыт Самос аралында тұрып, көп жерлерді аралаған, Қара теңізге дейін жеткен деген мәлімет бар.[1]
Геродот
Геродот бюсті
Дүниеге келгені:
Галикарнас, Кария, Кіші Азия
Мансабы:
Тарихшы
Геродот көрген, естіген, оқыған материалдарын жинақтап, артына «Тарих» атты үлкен еңбек қалтырды. Кейіннен александриялық ғалымдар оның еңбегін тоғыз музаға сәйкестендіріп, тоғыз кітапқа бөлген. Геродот алғашқы төрт кітабында Лидия, Мидия мемлекеттері, Ахемен әулеті жөнінде жазып, олардың Мысырға, Вавилонға, сақтарға қарсы жорықтарына тоқталады. Қалған бес кітабы грек-парсы соғысына (біздің заманымыздан бұрынғы 500 – 449) арналған. Онда халықтардың тарихымен қатар этнографиясы, діні, әдебиеті, мемлекеттердің ішкі-сыртқы саясаты, экономикасы берілген. Шығарманың төртінші кітабында парсы патшасы Дарий Гистасптың сақтарға қарсы жорығы баяндалған. Онда сақтар елі жөнінде аса құнды мәліметтер ұшырасады. Қолжазбаларының ішінде бізге жеткен Флоренция нұсқасы ағылшын, орыс, т.б. тілдерге аударылған. Герадот сақтарды азиялық скифтер деп атаған.
Объяснение:
ослай гой дим
Наука и прогресс- это две неотъемлемые части нашей современной жизни. Благодаря научному прогрессу мы сегодня много что имеем. Например: сенсорные телефоны, компьютеры, ноутбуки...
А как же машины для добывания полезных ископаемых?Разве стиральные машины и мультиварки не облегчают труд домохозяек? Благодаря сети Интернет нам доступна любая точка мира. Это всё результаты достижений науки. В разное время наука прогрессировала. Но в наше время она все больше и больше прогрессирует. Я хочу чтобы она ещё больше прогрессировала, и стараюсь ей в этом!
Объяснение:
удачи тебе!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Складіть історичний портрет Махатми Ганді
Мохандус Карамчанд Ганді (2 жовтня 1869 — 30 січня 1948) — один із керівників і ідеологів національно-визвольних рухів Індії. Його філософія ненасилля вплинула на національні і міжнародні рухи прихильників мирних змін.
Ганді був наймолодшою і улюбленою дитиною в сім’ї прем’єр-міністра невеликого князівства Порбандар. У маленького, некрасивого і сором’язливого хлопчика склалися надзвичайно близькі стосунки з обома батьками, особливо — з його глибоко релігійною матір’ю. Дві події вплинули на все його подальше життя: його одруження, яке за індуїстською традицією відбулося коли йому виповнилось 13 років (одружився з Кастурбай, своєю ровесницею), і смерть його батька через три роки після цього.
У сім’ї самого Ганді народилося четверо синів. Від найстаршого Ганді відмовився через пияцтво і розпустність. Старший син невдовзі помер від сифілісу.
4 вересня 1888-го року вісімнадцятирічний Ганді відплив із Бомбея в далекий незнаний світ.
Поїздка до Англії була свідомим вибором не лише родини, але й самого Ганді. Він уже позбувся наївного дитячого переконання, що англійці панують над індусами тому, що їдять м’ясо та палять тютюн. Але в чому ж сила Британської імперії, яка тоді була найпотужнішою державою світу (приблизно як сьогодні Сполучені Штати)? Ганді хотів збагнути підвалини тієї сили. А водночас здобути фах, який дозволяв би йому якнайкраще служити своєму знедоленому народові. Удома його чекали рідні, мати, дружина та маленький син.