В 18 веке Джунгарское ханство представляло серьёзную угрозу для ханства Причинами нападения джунгар на казахские земли были обладание плодсроднымии и районами Жетысу и Южного Казахстана. Казахи идругие тюркские народы называли ойратский союз​

Колониализм- это хозяйственное освоение пустующих либо слабозаселенных земель, оседание на заморских территориях мигрантов, которые приносили с собой привычную для них организацию общества, труда и быта и вступали в весьма непростые взаимоотношения с аборигенным населением, находившимся, как правило, на более низкой ступени развития.Враннее новое время в европейской экономике аграрная сфера производства по-прежнему резко преобладала над промышленностью; несмотря на ряд технических открытий, ручной труд господствовал повсеместно. В этих условиях особое значение приобретали такие факторы экономики, как рабочая сила, масштабы рынка труда, уровень профессионализма каждого работника. Заметное воздействие на развитие экономики в эту эпоху оказывали демографические процессы.Расширение научных знаний дало толчок быстрому развитию промышленности и торговли в Европе, возникновению новых форм финансовой системы, банковского дела и кредита. Главные торговые пути передвинулись из Средиземного моря в Атлантический океан.Важнейшим следствием открытия и колонизации новых земель явилась "революция цен", которая дала новый импульс первоначальному накоплению капитала в Европе, ускорила формирование капиталистического уклада в хозяйстве.Однако последствия колонизации и завоевания новых земель были неоднозначными для народов метрополий и колоний. Результатом колонизации явилось не только освоение новых земель, оно сопровождалось чудовищной эксплуатацией покоренных народов, обреченных на рабство и вымирание. В ходе завоевания были разрушены многие очаги древних цивилизаций, нарушен естественный ход исторического развития целых континентов, народы колонизованных стран были насильственно втянуты в формирующийся капиталистический рынок и своим трудом ускорили процесс становления и развития капитализма в Европе. 

Перемігши Гектора, Ахілл влаштував пишні похорон Патрокла. Цілу ніч горіло поховальне багаття героя, високий курган насипали ахейці над його прахом. А тіло Гектора залишалося непохованим. Не подобалося це богам, - нечестиво повівся Ахілл з переможеним ворогом. І ось відправив Зевс Фетиду до сина передати волю безсмертних, щоб віддав він тіло Гектора його батькам. Одночасно вісниця Зевса, Ірида, вирушила до Пріаму і повеліла везти Ахіллу багатий викуп. Сам Гермес проводив Пріама в грецький табір, зробивши його невидимим для греків. Увійшов Пріам до намету Ахілла, впав перед ним на коліна і благав: "О, великий Ахілл! Згадай свого батька, такого ж старця, як і я! Може бути, і його місто обложили зараз вороги, і нікому його захистити. Я ж втратив майже всіх своїх синів, ось і Гектор убитий твоєю рукою! Зглянься наді мною! Я і так убитий і принижений, адже немає муки горше, ніж цілувати руки вбивці моїх дітей! "

Згадав тут Ахілл про батька, подумав, що й самому незабаром судилося загинути. Гірко заплакав Ахілл, і плакали вони вдвох, кожен про своє горе.

А потім наказав Ахілл обмити тіло Гектора і одягнути його в дорогоцінний одяг. Обіцяв він Пріаму, що не будуть греки відновлювати битви стільки часу, скільки необхідно троянцям для похорону свого найбільшого героя, і відпустив троянського царя з миром. Голосно ридали троянці, коли Пріам з тілом свого сина на колісниці в'їхав в міські ворота. Плакали всі, навіть сама 
Єлена! Ніхто не любив її в Трої, тільки від Гектора не чула вона жодного злого слова, і ось загинув єдиний її друг. Поховали троянці свого могутнього захисника, і стало ясно, що дні великого міста полічені.