Как назывался труд по описанию истории Руси, который стал первым учебным пособием по истории России

800 (до н.э.)Первое поселение на месте Рима.753 (до н.э.)Традиционная дата основания Рима Ромулом.509 (до н.э.)Изгнание царя Тарквиния Гордого и установ­ление в Риме республиканского строя (во главе города — два выборных консула).496 (до н.э.)Возобновление Латинского союза во главе с Римом (латины — родственные племена, населявшие Лаций — центр Италии).494 (до н.э.)Уход плебеев (неполноправной части римского общества) за городскую черту, что привело к уста новлению должности народного трибуна. Начало борьбы плебеев с патрициями за свои права.451 (до н.э.)Первый письменный свод римского законода­тельства — «Законы 12 таблиц».445 (до н.э.)Отмена обычая, запрещавшего браки между патрициями и плебеями.396 (до н.э.)Десятилетняя война Рима с этрусским горо­дом Вейи заканчивается его взятием. Рим начал завоевание Этрурии.390 (до н.э.)Вторжение галлов в Италию и осада Рима благодаря гусям. Распад Латинского союза.358 (до н.э.)Временное восстановление Латинского союза.

Етногенез українців, так чи інакше пов’язаний з історією

східних слов’ян, становить центральне питання в межах усієї національної української

історіографії. Не є винятком і сучасний процес історіописання археологами, присвячений аналізу цієї проблематики. Після зникнення панування комуністичної ідеології в

науковій думці та відродження на теренах колишнього Радянського Союзу національних

історіографічних шкіл, згідно влучного Г. Касьянова, відбулася актуалізація питання щодо визначення власного національного «я» й окреслення «образу Іншого» [1, 15]. У межах «нових» східнослов’янських держав такими «іншими» насамперед

виявилися саме спільноти східних слов’ян, зокрема їхній етнічний розвиток.

Відшліфована схема східнослов’янського етногенезу за радянської доби виявилася не

такою вже й непорушною, але стверджувати, що фахівцям відразу вдалося вирішити це

питання незаангажовано та об’єктивно також не доводиться. Більше того (як з’ясувалося

невдовзі), це питання набуло ще помітнішої політизації й ідеологічного забарвлення, що

безсумнівно лише перешкоджає встановленню наукової істини. Хоча, аналізуючи сучасну українську історіографію цієї проблеми, можна відзначити й доволі ґрунтовне