Яким було становище кріпаків ​

Кріпацтво, або кріпосне право (також кріпаччина, панщина, або панське право (від «кріпостей» — купчих документів на землю, відомих на Русі з кінця XV ст у вузькому сенсі — правова система, або система правових норм при феодалізмі, яка встановлювала залежність селянина від феодала й неповну власність другого селянина. Знаходило юридичний вираз у прикріпленні селянина до землі, праві феодала на працю та майно селянина, відчужуванні його як із землею, так і без неї, надзвичайному обмеженні дієздатності (відсутність у селянина права порядкувати нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді, права державної присяги тощо). Один з видів рабовласництва.

В широкому сенсі — система суспільно-економічних, політичних та правових відносин у феодальному суспільстві.

Система аграрних відносин, за яких можновладець є власником землі, наданої селянинові у володіння чи безпосереднє користування, і неповним власником виробника на ній. Особиста залежність від феодала, як правило, закріплювалася державною владою. На українських землях кріпацтво існувало з часів Київської Русі. У період польсько-литовської держави (XVI ст.) закріпаченими стали 20 % селян. На Закарпатті утверджується на початку XVI ст. Визвольна війна середини XVII ст. спричинила фактичне зникнення кріпацтва на більшості території України. На Лівобережжі й Слобожанщині відновлюється за указом Катерини ІІ від 3 травня 1783 р. Скасоване в Галичині та Буковині у 1848 р., в «підросійській» Україні та Росії — у 1861 р.

Скасування паспортної системи для селян в СРСР й заборона колгоспникам залишати земельні ділянки фактично поновили прикріплення селян до землі від 1930 і до поч. 1950-х рр. з обов'язковою умовою відробітку «трудоднів».

Рыцарство — братство, привилегированное военно-землевладельческое сословие в Западной Европе в средние века. Посвящение в рыцари расценивалось как королевская награда за государственную службу. Рыцарь - это член аристократии имеющий в своём распоряжении земельный участок (феодал). Рыцари являются низшей ступенью феодальной лестницы.В средние века в Европе братства рыцарей делились на религиозные и светские. К первому классу можно отнести рыцарей, принявших религиозный обет, например, членов ордена тамплиеров и рыцарей Св. Иоанна (госпитальеры), рыцарские ордена, воевавшие против сарацинов (арабов) и других нехристиан. Второй класс возник из рыцарей, бывших на королевской службе или служивших высокой знати. Рыцарство происходит из средневековой Франции и Испании, распространившись впоследствии на всю Европу, достигло наибольшего расцвета в XII-XIII веках. 

Заграничные походы армии 1813-1814 годов ‑ боевые действия армии совместно с , шведскими и австрийскими войсками по завершению разгрома армии наполеона i и освобождению стран западной европы от французских завоевателей. 21 декабря 1812 года кутузов в приказе по армии поздравил войска с изгнанием врага из пределов россии и призвал их «довершить поражение неприятеля на собственных полях его» . целью россии было изгнать французские войска из захваченных ими стран, лишить наполеона возможности использовать их ресурсы, завершить разгром агрессора на его собственной территории и обеспечить установление длительного мира в европе. с другой стороны, царское правительство ставило целью восстановить феодально‑абсолютистские режимы в европейских государствах. наполеон после поражения в россии стремился выиграть время и вновь создать массовую армию. стратегический план командования строился в расчете на то, чтобы в возможно короткий срок вывести пруссию и австрию из войны на стороне наполеона и сделать их союзниками россии.