Що визначало життя українських селян наприкінці , 18- у 19 ст.?​

ответ:Розвиток людської спільноти залежить поряд з іншими факторами від особливостей географічного розташування і природних умов, на яких вона існувала. Українські землі розташовані у південно-східній частині Європи.

Майже не дві третини території українських земель складали розлогі чорноземи, що завжди були головним багатством народу, а в одночас – постійною причиною зазіхань сусідів на них.

Життя на цих землях впливало на формування характерних рис суспільного життя українців. Родючі ґрунти дозволяли українським селянам успішно вести одноосібні господарства на відміну від їхніх північних сусідів – росіян, де бідні ґрунти і суворий клімат примушували селян об’єднувати свої зусилля для спільної праці. Ці особливості спричинили формування різної ментальності і соціально-економічної організації народів.

Переважну більшість українського народу наприкінці XVIII ст. складали селяни, які здавна трудилися коло землі, жили в мальовничих селах і не квапилися зміняти їх на міські житла. Промислова революція поступово впливала на цю ситуацію, однак і наприкінці ХІХ ст. селяни складали 95% населення

Объяснение:

В случае нападения горажане города состовляли военное ополчение. Стены ограничивали рост города, поэтому улицы делались крайне узкими, а верхние этажи домов нередко выступали над нижними. Узкие и кривые улицы городов были часто полутёмными, уличного освещения не существовало что делало купцов и бояр как и обычных людей легкой мешенью для воров и разбойников. Центральным местом в городе была обычно рыночная площадь, неподалёку от которой располагался городской собор . Мусор и нечистоты в городах обычно сбрасывали в реки или в близлежащие рвы, а то и вовсе на голову прохожим. В городах из за нечистот часто вспыхивали эпидемии, которые переносили как и тараканы с крысами, так и бродяги, часто бывали и пожары которые легко перекидывались с крыши на крышу и часто люди не успевали потушить и если город маленький сжигал добрую половину города . Хотя основная масса горожан занималась ремеслом и торговлей, многие жители города имели свои поля, пастбища и огороды вне городских стен, а отчасти и в черте города. Мелкий скот (козы, овцы и свиньи) нередко пасся прямо в городе, причём свиньи поедали мусор, остатки пищи и нечистоты, которые обычно выбрасывались прямо на улицу.  

Одяг

Одяг у індеіцев Амазонки до часу приходу європейців майже або зовсім відсутня.

У деяких племен одягу не було навіть на початку XX ст., а можливо, і пізніше. Єдиною одягом були, і почасти досі є, у чоловіків - шнур навколо пояса, або пов'язка на стегнах з лубу; жінки ходили, а у деяких племен і зараз ходять, абсолютно голі, або носять на стегнах пов'язку з лубу, що охоплює пояс і проходить між ногами. Жінки, а іноді і чоловіки деяких племен, носять фартухи з бавовняної тканини. Ймовірно, вони з'явилися під впливом європейців. В даний час індіанці окремих племен, наприклад тукуна, одягаються так само, як і навколишній їх неіндіанським населення. Широко поширені всілякі прикраси: вушні, носові і шийні. Таке ж широке поширення мають розфарбовування тіла і татуювання.

Объяснение:

Возможно чем-то