1 О каких личных качествах Касыма сообщают нам исторические источник2. Обоснуйте заслуги Касым хана в объединение казахского народа и укреплениигосударства.3. Опишите внутреннее положение государства при правление хана Касыма и то, что былосделано для укрепления Казахского ханства4. Напишите источники, которые свидетельствуют о деятельности хана Касыма и напиште, как он сго характеризуют.5. Почему Тахир –хан был неугоден народу, султанам и биям? Какой исторический выводможно сделать в судьбы Тахир хана, 6. Дайте характеристику периоду истории Казахстана, который называется смутнымвременелі7. Опішните политическую ситуацию в период прихода к власні хана Хакназара.8. Опишите о внешней политики Хакназар-хана​

Может познакомимся

Детка

Объяснение:

Племенные союзы восточных славян (восточнославянские союзы племён, племена восточных славян, объединения восточных славян) — форма общественной организации восточнославянского общества в период разложения первобытно-общинного строя и формирования государственности. Образование союзов — этап на пути складывания государственности восточных славян. Говоря о «союзах», в данном случае историки подразумевают, что они были сложными образованиями и носили уже не родовой, а территориально-политический характер.

В Повести временных лет данные объединения ретроспективно именуются «княжениями»: «стал род их держать княжение у полян, а у древлян было своё княжение, а у дреговичей своё, а у славян в Новгороде своё, а другое на реке Полоте, где полочане»[1]. То есть имеющими наследственную княжескую власть. Термин «племя» по отношению к ним в летописях не употребляется.

Дворяни та інтелігенти, незадоволені існуванням самодержавства та кріпацтва, почали об'єднуватися в таємні організації. Форма для них була запозичена в західноєвропейських масонів — релігійно-етичного об'єднання, яке зародилося ще в епоху Середньовіччя, а найбільше поширилося в період Великої французької революції наприкінці XVIII ст.

Історичний факт. Термін «масон», або «франкмасон», походить від французького «вільний каменяр», «муляр». Так у давнину називали майстрів будівельної справи, які споруджували храми. За своє досконале вміння вони отримували право безперешкодного пересування по територіях усіх християнських країн Європи.

Ремісничі громади «вільних мулярів», намагаючись підкреслити свою виняткову особливість і значущість, оточували свої зібрання містичною обрядовістю, утаємниченістю. З початком Нових часів у Європі це почали переймати опозиційно налаштовані до влади релігійно-етичні організації. Вони запозичували і назву, і форму організації середньовічних каменярів — цехове об'єднання — ложу, яка мала свій статут, вимагала дотримання суворої дисципліни, активно захищала й підтримувала своїх членів.

До Росії масонство проникло з Англії та Швеції, в Україну — з Польщі та Росії. До масонських організацій вступали переважно представники привілейованої верхівки суспільства. Вони закликали до всесвітнього братерства, рівності й справедливості.

Масони заперечували політику й насильство як засоби суспільних перетворень. Вони наполягали на тому, що їхні цінності можуть бути втілені лише за до самопізнання та морального самовдосконалення.

Протягом 1817-1819 pp. масонські організації виникли в Києві, Одесі, Полтаві, Житомирі, Кам'янці-Подільському, Крем'яній та ін. До них уходили люди різні за соціальним та етнічним походженням. У ложі об'єднувалися по 20-80 чоловік.

Особливо строкатою була одеська масонська ложа «Понт Евксинський», створена в 1817 р. її засновником став граф Олександр Лонжерон — впливовий місцевий урядовець, який дослужився до посади генерал-губернатора, був учасником війни за незалежність Сполучених Штатів Америки. До ложі входили також українці, росіяни, поляки, греки, євреї, італійці, німці.