Какая главная тематика объединяла картины эпохи Возрождения?Какая главная отличительная черта картин эпохи Возрождения от картинпериода классическогосредневековья?​

1) Окончательная победа греков над персами 449 год до нашей эры.  

Начало Пелопоннесской войны 431 году до нашей эры.  

лет.

2) Олимпийские игры начались в 776 году до нашей эры. Закончились в 393 году. То есть Олимпийские игры проводились непрерывно 1169 лет.  

За этот период всего было проведено 293 Олимпиады

3) Сколько лет продолжались походы Александра Македонского?  

1) 340 г. до н.э. - Восстание медов - в возрасте 16 лет Александр подавил восставших, фракийского племени на северо-восточной границе Македонии, в то время как его отец, Филипп II, осадил Византий на Босфоре.

2) Август, 338 г. до н. э. - Битва при Херонее - в центральной Греции объединенное войско Афин, Фив и других городов Эллады были разгромлены македонским царем Филиппом II. В возрасте 18 лет Александр возглавлял левое крыло македонской армии. После битвы Греция признала власть Македонии над собой.

3) Весна-лето, 335 г. до н. э. - Поход на Балканы - Первые битвы Александра в роли македонского царя. По ходу боев на Балканах к реке Истр (современный Дунай) разбит ряд восставших фракийских и иллирийских племен.

4) Сентябрь, 335 г. до н. э. - Осада Фив - стремительный бросок из Иллирии на штурм восставшего города Фивы в Беотии, одного из сильнейших в Элладе того времени. Быстрая победа и разрушения старого и сильного города подавили волю греков к сопротивлению.

5) Поход в Азию (334-324 гг. до н. э.)

То есть, походы были с 340 до 324 года. Около 16 лет длились его походы, самым крупным и длительным был поход в Азию.  

Кто был его современником в странах востока?

1. Дарий III Кодоман - последний царь Персии из династии Ахеменидов, древнеегипетский фараон, последний представитель XXXI династии.  

2. Бесс (тронное имя — Артаксеркс V) персидский царь

3. Раджа Пор - Порус или Порос был древнеиндийским королем, территория которого охватывала регион Пенджаба Индийского субконтинента.

Ось основні причини того, що Китай став напівколонією:

1) Поразки Китаю  в опіумних війнах;

2) Через нерівні та невигідні для Китаю договори та угоди;

3) Внутрішні протиріччя та проблеми. Росла соціальна напруженість, спалахували повстання. У 1850 році релігійна секта тайпінів організувала повстання в провінції Гуансі проти маньчжурського режиму.  

4) Держави, які не брали участі у безпосередніх війнах з Китаєм, користувалися його хитким положенням. Росія, формально не брала участь у другій «опіумній війні», однак отримала з неї великі вигоди. За додатковим російсько-китайським договором 1860 року, до Російської імперії відходив весь Уссурійський край, «відкривалися» для російської торгівлі міста Пекін, Урга, Калган і Кашгар. Російський імператор отримав право призначення консулів в Пекіні та інших містах Китаю.

5) В результаті «опіумних війн» і придушення Тайпінського повстання Великобританія, Франція, США і Росія зміцнили і істотно розширили свої позиції в Китаї. Торгові права і пільги були надані пізніше також Пруссії, Данії та іншим західноєвропейським  державам.

До початку XX століття Китай був класичним прикладом напівколонії. Колоніальні держави через своїх радників контролювали політику цінського двору, їх збройні сили перебували в критичних центрах країни. Вони мали широку мережу поселень, концесій, контролювали китайські митниці, користувалися правом консульської юрисдикції. Ключові галузі промисловості були під контролем іноземців. Національна промисловість розвивалася повільними темпами. Інтереси національної промисловості і буржуазії приходили в гостру суперечність із іноземними інтересами в країні.