Политика перестройки 1985-91 гг Основные этапы и их характеристики.Курс на социально-экономические преобразования, провозглашенный М. Горбачёвым, имел на начальном этапе ту цель, что и попытки предшественников – показать себя со стороны хорошего деятеля и демократичного реформатора. Эта система реформ вошла в историю как «перестройка», которая делилась на три этапа: 1. Апрельский пленум 1985 г. – лето 1987 г. В рамках первого этапа были предприняты тщетные попытки реализовать концепцию ускорения. Как предполагало руководство страну выведет из застоя борьба с пьянством и распущенностью. Но основной упор делался на приобретение приборов гражданских отраслей машиностроения, что позволит к 1990 г. увеличить число станков, отвечающим мировым стандартам, до 90%. В аграрном секторе ускорение виделось во внедрении достижений НТР. Между тем, всякие идеи ускорения в отсутствии рынка и частной собственности становились иллюзиями. Очень быстро несостоятельность концепции ускорения выявилась в сельском хозяйстве. Государственная колхозно-совхозная система уже по своей природе не могла воспринять достижения. НТР. Колхозники, будучи бесправными, были равнодушны к общественному производству и воспринимали эту работу как своеобразную обязанность. Поэтому об интенсификации производительности труда не могло быть и речи. Что касается наведения порядка, то введённые законы повысили производительность лишь на 1%, и тот держался всего год. В результате государство недосчиталось 67 млрд. рублей и обострению ситуации на потребительском рынке. В средней Азии и Казахстане были вырублены бесчисленные насаждения виноградных культур, которые до сих пор не удалось восстановить. 2. Второй этап. Лето 1987-май1989 гг. Начальный период «перестройки» показывает, что одними только «косметическими» методами не изменить ситуацию к лучшему и что причины лежат в системе производственных отношений. Общество начало понимать, что путь к развитию экономики лежит через рынок и частную собственность, через которые все цивилизованные государства. Однако руководство страны продолжало находиться в состоянии медлительности и излишней осторожности. Именно этим объясняются попытки соединить план и рыночную стихию и тем самым выйти на некую модель социалистического рынка. Результатом этого периода стали половинчатые и аморфные законы о государственном предприятии и о кооперации. Хотя они о сообщили обществу некоторый прогресс, но основных проблем не решили. Требовались гораздо более радикальные меры. 3. Третий этап. Май 1989 г. – август 1991 г. В самом начале «перестройки» была декларирована официальная установка на всемерную демократизацию всех сторон общественной жизни. Однако уже декабрьские события 1986 г. в Алма-Ате показали невозможность реализации такой идеи в рамках тоталитарного режима. Уже в 1985-1986 гг. М. Горбачёв начал избавляться от соратников Л. Брежнева, среди которых был Д. Кунаев. 16 декабря 1986 на пленуме было принято решение о снятии с должности первого секретаря Компартии Казахстана Д. Кунаева и назначении на эту должность Г. Колбина. Это решение вызвало бурную реакцию среди казахского этноса. 17 декабря 1986 г. около 2400 демонстрантов вышли на улицы Алма-Аты, и, как это обычно бывает, руководство подавило это сопротивление. Сотни человек были осуждены, уволены, отчислены из учебных заведений. В постановлении ЦК КПСС события в Алма-Ате были обозначены как проявление казахского национализма. Декабрьские события показали, что область демократизации была в весьма суженных пределах. Любая критика в адрес Системы была недопустима. Но уже 1987 г. в республике появляются первые неформальные объединения. Эти объединения сначала затрагивали вопросы экологии. Система не закрывала эти движения, потому что ей это было выгодно. С одной стороны допускалась критика, но с другой стороны ничего не предпринималось для изменения ситуации. Следующим этапом в развитии неформальных организаций стало создание национально-культурных и историко-просветительских объединений. Далее создаются рати и движения с более политической направленностью. Летом 1989 г. создаётся движение «Желтоксан», которое занималось вопросами о справедливой оценке декабрьских событий 1986 г.Позже движение переформировалось в одноимённую партию, целью которой было отделение от СССР и создание нового независимого государства. В июне-июле 1990 г. на учредительной конференции в Алма-Ате оформилось гражданское движение «Азат». Экономическая программа движения «Азат» была более аморфной, она предполагала развитие смешанной экономики, по типу китайской модели. Идея частной собственности признавалась якобы неадекватной национальными традициями казахов. Другое движение - «Невада-Семипалатинск», возглавляемое культурным деятелем Олжасом Сулейменовым, вело борьбу за закрытие атомного полигона в г.Семипалатинске. Итак, в рассматриваемый период в Казахстане создалось множество разных партий и движений.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Як ви гадаєте, чому, за визначенням В.Винниченка, ІІІ Універсал не мав такої підтримки в суспільстві, як І Універсал, хоча й включав широкий спектр соціально-економічних питань?До ть, будь ласка❤
Объяснение:
Оцінка III Універсалу
М. Грушевський: «Це була грандіозна програма».
В. Винниченко: «III Універсал уже не зробив такого великого враження на населення, як перший, хоча здобутки, зазначені в ньому, були без порівняння більші. Це через те, що III Універсал явився не результатом безпосередньої бо-
ротьби, великого напруження сил, що дає при успіху вибух радості». Чому, за словами В. Винниченко, III Універсал не мав такого схвалення в суспільстві, як І Універсал ?
«В ІУніверсалі проголошувалася національна ідея, яка об'єднувала всіх українців, а в 111 Універсалі накреслювалися конкретні соціально-економічні заходи, що роз'єднували суспільство, бо різні верстви населення ставились до них по-різному, в першу чергу до вирішення земельного питання». Т. Гупало (американський історик): «Проголошення IIIУніверсалу — акт великої історичної ваги: уперше за 250 років український народ рішуче задекларував свою волю, свій потяг до свободи, своє право розпоряджатися всіма . справами .власної держави >>.
1. В1 Універсалі звучала ідея здобуття автономії для України, в III Універсалі вже шилося про федеративний зв'язок ново-проголошеної УНР із Російською республікою.
2. / Універсал стосувався переліку вимог Центральної Ради до Тимчасового уряду, які були ним відкинуті, та мав декларативний характер (намір скликати Установчі,збори, переобрати місцеві адміністрації, ввести податок на рідну справу тощо). В 111 Універсалі накреслювались конкретні політичні та соціально-економічні завдання.
Проголошення УНР
7 листопада 1917 р. УIII Універсалі було проголошено Українську Народну Республіку в складі федерації вільних і рівних народів. УНР створювалася як демократична правова держава. Планувалося збереження федеративного зв'язку з демократичною Росією і створення рівноправної федерації. Проголошення Української Народної Республіки стало своєрідною реакцією на жовтневе більшовицьке повстання в Петрограді.
І54
Залишення ідеї федеративного зв'язку з Росією, де влада перейшла до більшовиків, було помилкою, бо більшовики все робили для того, щоб задушити Українську революцію.
Усупереч положенням IIIУніверсалу Центральна Рада поступово відмовилася від негайного вирішення аграрного питання.
1. 10(23) листопада 1917 р. на нараді представників
поміщицьких організацій, київських цукрозаводчиків і
банкірів В. Винниченко заспокоїв поміщиків, заявивши,
що питання про землю буде вирішено українськими
Установчими зборами.
2. Центральна Рада опублікувала роз'яснення Універсалу з
аграрного питання, яке заборонило «свавільне захоплення
земель та іншої власності».
Тих, хто наважувався на такі захоплення, рекомендувалося притягати до кримінальної відповідальності, використовуючи при цьому військову силу.
3. Було оголошено, що у землевласників, які мають менше 40 десятин, землі взагалі не відбиратимуть.
4. Не підлягали розподілу землі під виноградниками, хмелем та господарства з високою агрокультурою виробництва.
* # *
Це були наміри Центральної Ради зберегти продуктивність сільського господарства, бо дрібні господарства мають низьку економічну ефективність і працюють лише на себе. Тільки високопродуктивні фермерські господарства могли вивести Україну з розрухи.
Утім ці наміри суперечили великій кількості малоземельних і безземельних селян, котрі прагнули до зрівняльного поділу, а тому виступали проти 40-десятинної норми і заявляли, що вони перестануть підтримувати українську владу, якщо не поділять землю порівну. Тому учасник цих подій історик В. Липинський і вказав, що поняття «Україна» підмінювалося питанням «десятина землі».
* * *
Наприкінці листопада 1917 р. в Україні відбулися вибори до всеукраїнських Установчих зборів.
Депутатів обирали на основі загального, рівного і таємного голосування. Українські партії (УПСР та УСДРП) отримали 75% голосів, а більшовики здобули лише 10%.
Маніфест до українського народу
з ультимативними вимогами до Центральної Ради
(3-4 (16-17)грудня 1917 р.) (підписали В. Ленін і Л. Троцький)
Непослідовна та нерішуча внутрішня й зовнішня політика Центральної Ради підштовхнула більшовиків до спроб захопити владу в Україні,
Раднарком Росії надіслав до Києва Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради