6 речень про життя єгиптян

В Древнем Египте жизнь была трудной. Там люди жили намного меньше чем современный человек потому, что там люди очень сильно трудились день от о дня . Земледельцы каждый день вставали в 5.00 утра. Они шли на работу собирать пшеницу для того, что-бы прокормить себя и семью. Если это- Суббота то к 6 до 17.00 человек должен принести пожертвования фараону для того, что бы фараон отдал жертвы ( тоесть пшеницу) покровителю всех Егептян богу РА. После тежёлого дня в 18.00 он возвращается домой прокармливает семью. Где-то в 19.00 верующее люди начинают поклонятся богу Ра. Потом он прокармливает скот. Только к позднему вечеру в 22.00 обычный земледелец ложиться спать.

Дім вельможного єгиптянина. Здійснимо мандрівку однією з головних вулиць єгипетського міста. З обох боків вулиці тягнуться високі глиняні мури. Зверху видніються дахи будинків і гілля дерев. У мурі зроблено ворота та хвіртку, що ведуть у двір. У глибині двору - садок.

Як і всі будинки в Староадвньому Єгипті, дім знатного єгиптянина збудований з сирцевої (невипаленої) цегли. Дах плескатий. На нього виходить відпочити ввечері, коли спаде спека, вся сім'я. У будинку кілька кімнат. Усі стіни в домі потиньковані й розписані гарними малюнками.

Жінки на бенкеті. Фреска з єгипетської гробниці

Навколо будинку, на подвір'ї, розташовані комори для збіжжя, кухня, хбібні печі, криниця, а також хатки для слуг. Тут же - хліви для худоби. У садку ростуть плодові дерева: фінікові пальми, фіги. Навколотичок в'ється виноград, цвітуть квіти. Посеред двору викопано ставок. Там плавають гуси і качки. Коло ставка трудяться слуги. Вони зачерпують воду зі ставка і поливають дерева і квіти. На подвір'ї та в домі метушня. Слуги щось печуть, варять, товчуть у ступах. Жінки-рабині, стоячи навколішки, розтирають зерно на кам'яних зернотерках. Усім розпоряджається управитель дому. Увечері в домі вельможі - свято.

Бенкет у домі. У домі вже все готове для бенкету. Слуги поклали на чисту підлогу солом'яні килимки, розставили стільці. На стінах розвішано багато гірлянд із квітів лотоса. Попід стінами - невеликі підставки з вазами, наповненими квітами. У бронзові жаровні кладуть на вугілля шматки пахучої смоли, і запашний, солодкий димок в'єтья по кімнаті. Слуги присовують до стільця кожного гостя низенький столик. На столиках розставляють різні наїдки та напої. Поміж посудом розкладають квіти лотоса. Гурт музикантів настроює інструменти - арфи, флейти, лютні. На підлозі, чекаючи своєї черги, сидять акробати і танцівниці. Сходяться гості.

Одяг, зачіски, прикраси. Клімат у Стародавньому Єгипті був жаркий, тому одяг носили дужелегкий. Багаті жінки мали одяг з тонкого білого полотна, що нагадував сарафан. Чоловіки носили спідниці до колін. Такий самий одяг, тільки з грубого полотна, одягали і прості люди. Сандалії взували рідко, лише коли виходили з двору, а так ходили босі.

Єгиптяни носили на голові велкі чорні перуки, сплетені з тоненьких кісок. Їх надягали на поголену або пострижену голову.

Спали єгиптяни без подушок. Замість них під головуклали спеціальну тверду підставку з дерева.

Брови й очі єгиптянки підмальовували чорною за зеленою фарбами, від чого очі здавалися видовженими. Бороди в єгипттян не росли. Та оскільки борода вважалася прикметою богів і царів, то на урочистих прийомах і релігійних святах фараон підв'язував штучну борідку. Її ми бачимо на золотій портретній масці фараона Тутанхамона і навіть на статуях цариці Хатшепсут.

Три музикантки. Фреска з гробниці

Єгиптяни прикрашали себе намистом, браслетами, перснями, амулетами. Понад усе вони любили носити широкі коміри, зроблені з кольорового намиста. Ці коміри закривали плечі і груди. Їх фараони дарували своїм підданим за вірну службу. Сміливих воїнів нагороджували золотими орденами Мухи та Лева.

Для захисту від злих духів єгиптяни носили амулети - фігурки, зроблені з коштовного каміння або фаянсу. Були амулети у вигляді ока, хреста і жука скарабея, який символізував бога сонця Ра.

Їжа. У Стародавньому Єгипті їжа трудового люду була простою. Основний харч - ячмінні та пшеничні перепічки, різні каші, сушена риба, овочі - огірки, часник, цибуля, салат. З ячменю робили пиво.

Багаті люди харчувалися краще. Крім названих продуктів. Вони ще їли м'ясо, рибу, пироги, сир, фрукти; пили молоко, пиво, вино та медовий напій.

Объяснение:

Выбери что тебе подходит

Потому что Сперанский теоретически оправдывал и закреплял неравенство сословий, привилегии дворянства и отсутствие политических и гражданских прав у «народа рабочего», куда им зачислялись помещичьи крестьяне, рабочие по найму и домашние слуги. В «среднее состояние» включались свободные, но непривилегированные сословия (купцы, мещане, государственные крестьяне), которым предоставлялись «гражданские», личные и по имуществу, но не политические (участие в управлении) права. Проект проводил принцип «разделения властей» — законодательной, исполнительной и судебной, при независимости судебной власти и ответственности исполнительной перед законодательной. Эта система давала доступ к управлению страной дворянству и верхам нарождающейся буржуазии, нисколько не нарушая абсолютной власти царя. Жители империи были очень против, потому и предатель - он пытался ввести "антинародные законы"

1. ива́н ю́рьевич москви́тин (годы рождения и смерти неизвестны) — землепроходец, атаман пеших казаков. в 1639 году с отрядом казаков первым из европейцев достиг охотского моря, открыл его побережье и сахалинский залив. 2. василий поярков совершил вполне доказанное 12 недельное (3 месячное) плавание вдоль юго-западных берегов охотского моря от устья амура до устья ульи, где попав в шторм, зазимовал осенью 1645 года. здесь уже в 1639 году ступала нога " человека" ивана москвитина, а местные народы платили дань московскому "белому царю". затем через реку мая казаки пояркова начали свое возвращение домой. в якутск в 1646 году вернулось по разным данным 20[3], 33[4] или 52 казака [5] из экспедиции пояркова. прямые цели похода не были достигнуты, однако российские власти получили ценные сведения о пройденных территориях. 3. ерофей павлович хабаров остался в как один из первых исследователей приамурья; он пришел в эти земли следом за василием поярковым. 4. семён ива́нович дежнёв (ок. 1605, великий устюг — нач. 1673, москва) — мореход, землепроходец, путешественник, исследователь северной и восточной сибири. 5. попо́в федот алексеев (xvii в.) , землепроходец и мореход. в 1648 совместно с с. и. дежнёвым прошёл морем из устья реки колыма в анадырский залив.. 6. влади́мир васи́льевич атла́сов — землепроходец, сибирский казак, исследователь камчатки. 7. пянда (пенда) — землепроходец, открывший в 1623 году реку лену. 8. васи́лий ермола́евич буго́р (около 1600 — 1668, устье анадыря) — казачий десятник, первопроходец сибири. человек незнатного происхождения, простой казак. открывал новые земли в сибири и на дальнем востоке. 9. пётр ива́нович беке́тов (около 1600 года — предполож. 1655—1661) — путешественник, землепроходец, воевода, исследователь сибири, основатель некоторых сибирских городов, таких как якутск, чита, нерчинск. 10. михаил васильевич стадухин -1666) - землепроходец, исследователь северо-восточной сибири, одним из первых достиг рек колымы, анадыря, пенжины и гижиги и северной части охотского моря. 11. иван иванович ребров — казачий пятидесятник, первооткрыватель земель северной якутии (от устья лены до индигирки) .