Қасым хан мен Жәңгір ханның сыртқы және ішкі саясаты және айырмашылығы​

ответ:крч

Объяснение:

Після поразки, завданої римлянами Македонії у битві при Кіноскефалах 197, римляни постійно втручалися у внутрішні справи греків, підтримуючи олігархічні шари проти демократії. Влітку 196 римський полководець Тіт Квінкцій Фламінін проголосив на Істмійські іграх «свободу» греків, віра в яку на короткий термін зробила Рим популярним у Греції. З цього часу Греція постійно перебувала під римським впливом. Македонія втратила політичне значення, а в 148 році, після придушення повстання Андріска, була перетворена разом з Іллірією та Епіром на римську провінцію. Етолійський союз римляни розпустили. У 146 був розгромлений й Ахейський союз. Таким чином фактично вся Греція опинилася під владою Рима. З утвердженням Римської імперії у 27 до н. е. Греція була перетворена на римську провінцію Ахайя (крім Афін, які номінально вважалися вільним містом) і мало чим вирізнялася серед інших східних провінцій Римської імперії. З 4 століття нашої ери Греція склала ядро Східної Римської імперії — Візантії.

Объяснение

Точки зрения историков на деятельность Избранной Рады:ПоложительныеКарамзин видел Избранную Раду, как положительное явление. «Везде народ благословлял усердие правительства к общему добру, везде сменяли Властителей недостойных: наказывали темницею или презрением, но без строгости; хотели ознаменовать счастливую перемену не жестокой казнью худых старых чиновников, а избранием новых».Костомаров видел Избранную Раду как орган, ограничивающий царя. "Без совещания с людьми из Избранной Рады Иван ничего не устраивал и даже не смел мыслить". Зимин считал, что Избранная рада былак компромиссом между требованиями боярства и дворянства. ОтрицательныеКлючевский: «Трудно разобрать, что разумел кн. Курбский под «избранной радой». Но, вероятнее всего, он «имел в виду большую думу».Филюшкин вообще сомневался в существовании такого органа: "История «Избранной рады» — это политическая и историографическая легенда, сформировавшаяся на страницах переписки Грозного с Курбским. Это легенда отражает процессы полемики и политической борьбы в 1560—70-е гг., чем реальную историю 1550-х гг."Буганов В.И: «Разнородное по составу правительство Ивана IV стремилось к укреплению самодержавной власти и усилению централизованного государства. В этих целях в 1549 – 1560 гг. были проведены реформы в области центрального и местного управления, права, армии и т.д., которые отражали интересы всех феодалов и явились своеобразным компромиссом между широкими кругами дворянства и феодальной знатью».