Первый металлургический завод нашего края – … а) Юзовский б) Луганский в) Бахмутский г) Торский 2. Строительством металлургического завода на р. Лугань руководил … а) Густав Рейзер б) Готлиб Юнкер в) Карл Гаскойн г) Иоганн Герберштейн 3. Согласно «Описания городов Азовской губернии. 1781 г.» уездными городами числились … а) Бахмут, Тор, Мариуполь б) Бахмут, Тор, Маяки в) Тор, Маяки, Мариуполь г) Маяки, Бахмут, Мариуполь 4. Лов рыбы на морских косах близ Мариуполя производился исключительно … а) греками б) россиянами в) малороссиянами г) немцами 5. Земли Святогорского монастыря, согласно распоряжения Екатерины II, были переданы: а) князю Потемкину б) графу Разумовскому в) графу Румянцеву г) графу Орлову 6. Город Тор потерял статус крепости и был переименован в Славянск в … а) 1756 г. б) 1774 г. в) 1784 г. г) 1794 г. 7. Последним по времени типом землепользования была: а) ранговые дачи б) слободы в) помещичья колонизация с привлечением крепостных крестьян г) казачьи станицы и юрты 8. Святогорский монастырь имел во владении … а) мельницу б) стеклянный завод в) винокуренный завод г) все вышеупомянутые предприятия 9. На особых правах, с внутренней автономией, наделялись землей … а) запорожские казаки б) донские казаки в) государственные крестьяне г) иностранные колонисты 191 10. Основное природное богатство нашего края, обеспечившее переход от промысловой деятельности к промышленной в изучаемый период – … а) соль б) каменный уголь в) железная руда г) плодородная земля 11. Приведите в соответствие группы населения и формы землепользования: 1) однодворцы а) ранговые дачи 2) донские казаки б) земли на общинном праве 3) черкасы в) юрты 4) запорожцы г) зимовники д) слободы

Друга половина ХVІІ-XVIII ст. позначені значними змінами в освітянській сфері: було створено розгалужену мережу початкових навчальних закладів, сформовано систему спеціальної професійної освіти, закладався фундамент вищого рівня вітчизняної освіти. Особливого розвитку освітній системі надав вагомий вплив російської та європейської культур (так, у числі закладів освіти поряд із братськими та приходськими православними школами були й уніатські, єзуїтські та протестантські).

Початкові, середні та вищі навчальні заклали не мали єдиної програми освіти, оскільки створювалися з ініціативи представників різних верств населення.

Криза республіки в І ст. до н.е. Багаторічні загарбницькі війни Риму відривали хліборобів від їхніх господарств. Повертаючись із походу, селяни-легіонери часто виявлялися обплутаними боргами і втрачали свої ділянки. На їхніх колишніх полях працювали раби нових хазяїв. У римському суспільстві назрівало невдоволення. Селяни вимагали перерозподілу землі.

У цей час римляни обрали народним трибуном Тиберія Ґракха зі знатного плебейського роду. У 133 р. до н.е. Тиберій запропонував прийняти земельний закон, за яким громадські землі, незаконно захоплені багатими землевласниками, поверталися бідним. Народ схвалив цей закон і призначив комісію для його впровадження. Нею керував Тиберій, а допомагав йому його молодший брат Гай і Гракх. Але противники Тиберія звинуватили його у спробі захоплення верховної влади і вбили.

Через дев'ять років після загибелі Тиберія молодший Ґракх був обраний народним трибуном. З надзвичайною енергією він продовжив справу брата. Тисячі селян отримали ділянки. Для найбідніших городян Гай домігся продажу за низькими цінами зерна з державних комор.

Багачі зненавиділи Гая. Щоб не допустити обрання молодшого Ґракха народним трибуном на третій термін, сенат усіляко ганьбив його починання.

 

Програвши у результаті цього вибори, Ґракх і його прихильники спробували захистити свої реформи зброєю. Сенат увів у Рим військові загони. Загинули 3 тис. прихильників Ґракха. Гая, на його прохання, вбив вірний раб.

Через декілька років було скасовано заборону на продаж земельних ділянок. Багачі знову почали скуповувати землю в бідняків. Зубожіння селян Італії продовжувалося.

Після загибелі братів Ґракхів загострилися відносини не тільки між багатими і бідними, але й між знатними і незнатними. Багатий римлянин, що не належав до аристократії, не міг розраховувати на високу посаду в державі.

Одним із таких незнатних, але шанолюбних людей був Гай Марій. Він багато років безуспішно намагався стати консулом. Нарешті римський народ, обурений невдачами полководців-патриціїв, віддав консульську владу 50-річному Марію, який почав здобувати перемогу за перемогою.

Объяснение: