Які спільні інтереси призвели до появи Троїстого союзу та Антанти? Обгрунтуйте причини утворення та цілі цих союзів.​

Відповідь:

Започаткував утворення Троїстого союзу Австро-Німецький договір від 7 жовтня 1879, який передбачав спільні дії обох країн у випадку нападу Росії на одну із них. Цей двосторонній союз 20 травня 1882 був доповнений договором між Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією та Королівством Італія. Німецька імперія і Австро-Угорська імперія зобов'язувалися надавати всіма засобами до Королівству Італія у випадку нападу на неї Французької республіки, а Королівство Італія брала на себе зобов'язання до Німецькій імперії, якщо б вона стала жертвою неспровокованого нападу з боку цієї ж держави. Австро-Угорська імперія звільнялась від до Німецької імперії у випадку військових дій проти Французької республіки — їй відводилась роль резерву на випадок втручання у конфлікт Російської імперії.

Окремі статті договору стосувались великих держав і передбачали, що у випадку нападу двох або кількох великих держав на одного члена Троїстого союзу у війну з ними вступають всі учасники договору. У випадку нападу однієї з великих держав, дві інші зобов'язувались зберігати сприятливий нейтралітет. Виняток робився лише для Французької республіки: у випадку її нападу на одну з країн союзу, всі інші виступали на спільну боротьбу проти неї.

Антанта домінувала в міжнародних відносинах перших десятиліть XX століття. Виникла у відповідь на створення 1882 і подовження 1891 Троїстого союзу Німецької імперії, Австро-Угорської імперії та Королівства Італія. Веде початок від франко-російського союзу 1891—93, оформилася як глобальна коаліція після вступу до союзу Великої Британії, яка 8 квітня 1904 врегулювала суперечності з Французькою республікою в Африці та 31 серпня 1907 — з Російською імперією в Азії (Конвенція про розподіл сфер впливу в Персії, Афганістані, Тибеті). Колоніальна експансія та озброєння Німецької імперії, її прагнення покінчити з пануванням Великої Британії на морях спонукали Лондон відійти від попередньої політики «блискучої ізоляції», вступити у союзницькі взаємини з континентальними державами, зберігаючи провідну роль у світових міжнародних відносинах. 1911 року Антанта стала військовим союзом і основою сил союзників під час Першої світової війни.

Пояснення:

Верхний палеолит сменяется эпохой мезолита — средним каменным веком (10—6 тыс. до н. э.). Мезолитическое время представлено рядом стоянок. Наиболее широкую известность получил грот Таш-Кёмюр на левом берегу р. Карасуу, недалеко от впадения её в р. Нарын. У охотников на терр. Киргизии так же, как и в др. р-нах земного шара, появляются луки и стрелы. Этот вид метательного оружия затем сохранялся на протяжении многих тысячелетий.

Дальнейшее развитие производительных сил, возникновение новых форм чгрудовой деятельности и совершенствование человеч. отношений происходят в период неолита (6—4 тыс. лет до н. э.). Памятники неолита на территории Киргизии открыты повсеместно: на Иссык-Куле, Тянь-Шане, в Чуйской, Таласской, Кетмёнтёбинской, Алайской долины, Баткенском, Ляйлякском р-нах и др. Это свидетельствует о широком заселении её первобытным человеком. Особый интерес представляют многочисленные пещеры со следами обживания их человеком. На стенах большой пещеры Ак-Чункур на р. Сары-Джаз обнаружены изображения человеч. фигур, быков, козлов и змей, выполненных красной краской. При раскопках в ней найдены кости животных, разнообразные изделия из камня и следы костра. Это подтверждает мысль о том, что человек селился не только в долинах, но и в высокогорных р-нах, суровых в природном отношении. В период неолита совершенствуется техника изготовления орудий труда. Появляются шлифовка и полировка, а также пиление и сверление камня. К достижениям неолита относится изготовление глиняной посуды. Происходят большие изменения в хоз-ве. В 3-м тыс. до н. э. кроме камня, кости и глины человек стал использовать металл: сначала медь, а затем бронзу. Более твёрдые и острые орудия позволяли поднять производительность труда. В результате роста и объединения отдельных родов появляются племена.

Объяснение:

Астраханское ханство обособилось в составе Золотой Орды в 1459 году, т.е. незадолго до окончательного ее распада, как самостоятельный удел брата хана Орды - Махмуда. После развала Золотой Орды и убийства ее последнего хана - Ахмата (1481 г.), Астраханское ханство превратилось в совершенно самостоятельное государство.

   Территория Астраханского ханства на западе простиралась до р.Кубани и нижнего течения р.Дон, на востоке доходила до р.Бузан, гранича с Ногайской Ордой, на юге - до р.Терек, а на севере не достигала немного широты Переволоки - самого узкого места между Волгой и Доном.

   Астраханское ханство было самым маленьким татарским государством из тех, на которые распалась Золотая Орда. В нем было много бесплодных солончаковых степей. Его население, сосредоточенное в основном в дельте Волги, занималось кочевым скотоводством и торговлей и составляло примерно 15-20 тыс. человек (или даже менее).

   Вооруженные ханские силы максимум могли составить 3 тыс. чел. (а минимум - 1500 чел.). Именно поэтому Астраханское ханство старалось демонстрировать свое миролюбие, избегало участия в войнах и оказывалось всегда зависимым от более сильных соседей - Ногайской Орды и Крыма, к которым астраханским ханам приходилось обращаться за