Дайте визначення термінів: опричнина, сейм, синод тницво, "освічений абсолютизм", промисловий переворот.

Відповідь:

Пояснення:

опричнина (рос. опричнина — від «опричник») — система заходів (репресії, страти, конфіскація земель), що здійснювались у Московській державі в XVI ст. царем Іваном IV з метою зміцнення царської влади, для боротьби з опозицією, залишками удільного сепаратизму та посилення асиміляції завойованих територій.

сейм (пол. sejm, питомо український варіант сойм) — назва шляхетських зборів, а згодом — представницького органу влади взагалі, зокрема законодавчих органів у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, Карпатській Україні (1939), Польській республіці (1945–1990), Литві та Латвії (після 1920 р.); нижня палата парламенту в Польській республіці у 1921–1939 рр. та після 1990 р.; в Австро-Угорщині існували крайові сойми Королівства Галичини та Володимирії та Герцогстві Буковина.

синод (від грец. Σύνοδος «сход, збори, зустріч, зібрання, нарада») — певний ступінь внутрішньої свободи управління церковної організації, найвища колегіальна церковна установа для вирішення важливіших справ під головуванням ієрарха вселенської, помісної, автономної чи автокефальної Церкви.

просвітництво - широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права.

освічений абсолютизм" політика, здійснювана у XVIII столітті в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику, зображували своє правління як союз королів і філософів.

промисловий переворот  — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного й доморобного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії у другій половині XVIII ст. і впродовж XIX ст. поширився на інші країни Європи, США, Японію.

Я проснулся с восходом солнца. Пришел к реке, умылся. Наскоро позавтракав лепешкой я спешу на поле. Сегодня нужно будет жать пшеницу. Разбросаю колосья, прогоню по ним скот, чтобы обмолотить зерно. Затем просею зерно, чтобы отлетела шелуха и ссыплю в закрома. Наступил полдень. Устал! В моей семье на обед вяленая рыба и виноград - сладкий плод. После снова пойду в поле, продолжать работу. До вечера нужно все закончить, ведь должны приехать писцы. Они будут собирать налоги. Но их приезда я сегодня не боюсь, ведь у меня есть зерно для уплаты. А соседу не повезло, у него урожай не удался в этом году. Вместе с писцами приедут стражники с палками и прутьями, и соседу будет туго! (Жизнь Египетского земледельца)

До сих по С одной стороны он созидатель, с другой — разрушитель. Однако никто не может оспорить факт, что прорубив окно в Европу, он дал России выход на Балтику, за что безуспешно сражались русские войска при Иване Грозном и Алексее Михайловиче. Встреча России с Западом произошла под гром пушек и стук топора. Многие оценивали ее неоднозначно – в особенности славянофильские авторы, справедливо указывая на те отрицательные последствия, которые эта встреча принесла, – порчу нравов, распространение пагубных привычек, вестернизация высшего сословия и отчасти народной жизни, подчинение Церкви государству по западным образцам.

«Виною Пётр», — провозглашали славянофилы, говоря о таких действительных или мнимых бедах русской жизни, как крепостничество, засилие бюрократии, неправый суд… Им вторили — уже слева — народники. О том, что именно с Петра начинается «романо-германское иго», писали евразийцы.