ть мені, будь ласкаСхарактеризуйте господарське життя та духовний світ слов'ян.​

В історії формування східних слов’ян можна виділити декілька періодів: протослов’янський, праслов’янський і давньослов’янський (слов’янський).

     Перший період, що охоплює період III—II тис. до н. е., коли між Дніпром та Віслою, на південь від прип’ятського Полісся, формується група споріднених індоєвропейських землеробських племен.

    Під час другого періоду (II—І тис. до н. е.) відбувається освоєння нових районів на лівобережжі Дніпра. У цей період праслов’яни вступають у складні стосунки з кочовими народами українського степу — кіммерійцями, скіфами. Завдяки скіфам праслов’яни були втягнуті у відносини з античним світом.

     Після загибелі Великої Скіфії у слов’ян настав новий етап розвитку. Почало формуватись власне слов’янське суспільство. Вони утворили власні об’єднання племен зі своєю соціальною, політичною структурою.Отже, давні слов’яни в 5-7 ст. наблизилися до створення держави. На переддержавний рівень суспільства в давніх слов’ян указує й те, як вони облаштовували свої поселення. Менші з поселень скупчувалися навколо більших - своєрідних племінних центрів. Останні були й ремісничими осередками. Згодом такі великі поселення перетворювалися на укріплені городища. Залишки великого слов’янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині - це Зимненське городище

Объяснение:

Відповідь:

Сагайда́к або сайда́к — назва повного набору для лучника — лук разом зі шкіряною сумкою або дерев'яним футляром зі стрілами, пізніше просто футляр для стріл, колчан. Були розповсюджені у тюркських народів, монголів, а також на території колишньої Русі до XVII століття.

Слово походить від тюрк. sadaq («сагайдак»), монг. sagadag («лук разом зі стрілами», «сагайдак»). Питомо руське слово тула за походженням пов'язане з «тулити».

Зрідка сагайдаком могли називати й лук[1], чохол для рушниці, музичного інструмента тощо[1].

Від слова сагайдак походять прізвища Сагайдак, Сагайдачний.

Пояснення:

Лук'я́н Кобили́ця (нім. Lucian Kobylytzia; 1812 — 24 жовтня 1851) — громадський і політичний діяч, керівник селянського руху на теренах австрійської частини Буковини у 1840-х років.

Лук'ян Кобилиця

Лук`ян Кобилиця.jpg

Кобилиця — посол Рейхстагу

Народився

1812[1] або 1803[2][3]

Путила

Помер

24 жовтня 1851[1]

Підданство

Австро-Угорщина Австро-Угорщина

Національність

українець

Діяльність

Політик

Відомий завдяки

громадський діяч, політик, ватаг

Титул

«карпатський король», «гуцульський король»

Посада

посол Рейхстагу

Конфесія

православ'я

Вага

80к

Зріст

1.79