ВАРІАНТ 3.1. Як звали легендарного засновника Риму?2. Як звучить латиською мовою назва форми управління державою - «справа народу»?3. Як називається право народного трибуна накладати заборону на рішення Сенату?4. В якому році виповнилось 2500 років від заснування міста Рим?5. Як називалась площа, де в Римі відбувались Народні збори громадян для вирішення важливих державнихпитань?6. Яка держава була головним суперником Риму на Середземному морі у 3-2 ст. до н.е.?7. Що таке професійна армія?8. Поясніть, що означав вираз «розділяй і владарюй» у Римській імперії?*9. Хто із знаменитих римських полководців став диктатором Риму у 49 році до н.е.?10. Кого з римських імператорів вважають запеклим переслідувачем християн?11. Які архітектурні елементи і нові будівельні матеріали було винайдено римськими будівничими?12. Який імператор і в якому році дарував християнам право вільно збиратися і сповідувати їхню віру? до ть ів дам​

Не понял

Объяснение:

Средневековое Сербское государство в XIV в. являло собой неск-ко самостоятельных феодальных владений. Это бы облегчило туркам победу. Однако страшная угроза турецкого завоевания заставила независимых сербских князей и королей объединиться для отпора врагам. Инициативу взял на себя правитель Центр. и Сев. Сербии князь Лазарь. Он сумел объединить большинство сербских земель и начать мобилизацию всех сил Сербии для борьбы. Местом сбора сербских войск была столица владений Лазаря — город Крушевац.

Турки также готовились к сражению. Турецкий султан Мурат соединил военные силы в городе Пловдиве. Турецкими войсками, нах-ся на Балканском п/острове, командовал младший сын Мурата — Баязид. Для их усиления была создана ещё армия, сформированная в Малой Азии, где нах-ся тогда центр турецкого государства. Этой армией командовал старший сын султана Якуб.
В турецком военном лагере находилось не менее 20 тыс. воинов вассальных феодалов, в самой турецкой армии насчитывалось около 30 тыс. воинов. Как турецкая, так и сербская армия состояла из пехоты и конницы. Основой вооружения обеих армий было холодное оружие: мечи, сабли, копья. Кроме того, использовались луки со стрелами и самострелы (особый лук со специальным ложем для стрелы) . Были и простейшие машины, поражавшие противника каменными ядрами на расстоянии до 700 м. По новейшим данным, каждая сторона имела пушки, но они были несовершенны, что после неск-ких выстрелов приходили в негодность. Турецкая конница превосходила сербскую.
Турки сооружали частоколы и рыли замаскированные ямы. Когда конница противника врывалась в их лагерь, она попадала в такие ловушки. Затем турецкие войска переходили от обороны к наступлению.
Сражение на Косовом поле, у слияния рек Ситницы и Лабы близ города Приштины, началось на рассвете 15 июня 1389 г. Наступали сербы. В центре боя находились сербские войска Лазаря, против- султана Мурата. Правым флангом турок командовал Баязид, против- боснийцы во главе с воеводой Вуковичем. На левом фланге противостояли друг другу Якуб и правитель Южной Сербии Вук Бранкович. Поначалу сербам удалось прорвать оборону турок и оттеснить войска Якуба к линии обозов. Наступавшая в центре конница сербов наткнулась на замаскированные ямы и частоколы. Турки воспользовались смятением сербов и усилили натиск
В этот тяжелый момент приближенный Лазаря, сербский патриот Милош Обилия, совершил героический подвиг: перейдя на сторону врага якобы для сообщения важных сведений, он ударом меча убил султана Мурата. Милоша тут же растерзала охрана султана. Узнав о случившемся, Баязид приказал скрыть от армии смерть отца. Приняв командование, Баязид повел войско в наст-ние. В разгар боя конь сербского князя Лазаря провалился в скрытый турецкий ров. Лазаря схватили и по приказу Баязида тут же обезглавили. Сербская армия, лишившись гл. военачальника, дрогнула и начала отступать. У турок было втрое больше войск, чем у сербов, и они одержали победу. Сербские феодалы боялись вооружать своих крепостных, поэтому единственная сила, к/я могла бы разгромить турок, — сербские крестьяне — не была использована. По оценкам историков, сербы могли бы собрать армию из крестьян числом от50-80тыс, из к/х треть была бы конной.
Битва на Косовом поле — одно из самых кровопролитных сражений средневековья. 80% ее участников погибли на поле боя.
Поражение на Косовом поле привел к тяжелым последствиям: народы Балканского п/острова более чем на 400 лет потеряли свободу и независимость.
Но героизм сербов не пропал даром, турки были вынуждены сохр-ть православие.

О
Наступним кроком Солона був поділ усього вільного населення Аттики за майновою ознакою на 4 групи.
Становище громадян Аттики відтепер стало визначатися не знатністю походження, а розміром їхнього прибутку. Від нього залежали їхні права й обов'язки.
Громадяни перших двох груп служили в кінноті, зевгіти становили важкоозброєну піхоту. Фети під час війни служили в легкій піхоті або веслували на кораблях.
Зазнало змін управління державою. Найвищим органом влади стали народні збори, у яких брало участь усе чоловіче населення Аттики віком старше ніж 20 років. На народних зборах розглядали найважливіші державні питання: ухвалювали закони, обирали посадових осіб. На державні посади могли обиратися лише представники перших трьох груп- Фети ж мали право лише голосувати на народних зборах. Для кращої роботи зборів було створено Ралу чотирьохсот (від кожного розряду по 100 представників). Вона мала готувати справи для обговорення на народних зборах.
За ареопагом залишалися досить широкі повноваження, зокрема розгляд тяжких злочинів. Голосування за смертними вироками відбувалося вночі, щоб зберегти таємницю. Кожний опускав в урну камінець. Білий - прощення, а чорний - смерть. Якщо камінців було порівну, то від міста Афіни додавався один білий камінець. Новим державним органом, запровадженим Солоном, стала рада суддів. Вона обиралася щороку і складалася з 6000 громадян, що досягли 30-літнього віку.
Розв'яжіть хронологічну задачу. Скільки років тому Сопон заклав основи афінськоі демократії? Яке це було століття, яка його половина ?
Поміркуйте, що мав на увазі Плутарх, коментуючи наслідки реформ Солона: «Заможним завдав він чимало шкоди, бо скасував усі борги, але ще більше обурювалися бідні, бо Сопон не поділив землю, як вони цього воліли».
3. Чим уславили свої імена Пісістрат та Клісфен?
Хоч якими помітними були зміни, започатковані реформами Солона, вони не похитнули могутності знаті. Незабаром Пісістрат проголосив себе захисником демократії та прав бідних громадян і встановив в Афінах тиранію. Пісістрат роздавав землі біднякам, але запровадив для всіх податок, який становив десяту частину врожаю, чим збагатив державну скарбницю. Щоб праця селян Аттики давала більше прибутків, їм було наказано замість пшениці розводити виноградники й маслини. Було вжито заходів для розвитку торгівлі з багатими причорноморськими колоніями.
Розширювали й вирівнювали вузькі криві вулиці міста. Було споруджено водогін, який забезпечив Афіни водою, а стічні труби до позбутися нечистот. За з різних міст архітектори, скульптори й живописці споруджували й прикрашали храми. Було збудовано храм Афіни на Акрополі. За велінням Пісістрата було записано поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея».
У 510 р. до н. є. тиранію в Афінах було повалено. Відбулися народні збори, які надали право провести нову реформу Клісфену. Цю реформу було проведено в 507 р. до н. є. Країну поділили на 10 областей, кожна - з трьох частин (рівнинної, узбережної та гірської).
Замість Ради чотирьохсот було впроваджено Ралу п'ятисот, яка складалася з представників кожної області. Було створено нові урядові органи -колегії: одна з них відала податками, а друга -збройними силами (колегія стратегів). До них на один рік обирали по 10 громадян.
Для боротьби з тиранією та задля збереження демократії Клїсфен запровадив остракізм - голосування на народних зборах черепками з видряпаним іменем людини, яку громадяни вважали небезпечною для держави.
За правління Клісфена було завершено побудову Афінської держави на демократичних засадах. Чому Пісістраіа називають тираном? Чи був Пісістрат жорстоким тираном? Що він зробив для Афін? Чому з ім'ям Клісфена пов'язують завершення армування Афінської держави?
Роздивіться карту на с 123. Де розташовані грецькі області Лаконіка та Мессенія?
4. Як виникла Спарта? Хто і як здійснював у ній державне управління?
У 9 ст. до н. є. на півострові Пелопоннес в області Лаконіка дорійці заснували кілька поселень. Згодом вони остаточно підкорили місцеві ахейські племена. У 7 ст. до н. є. дорійці приєднали до своїх володінь сусідню область Мессенію. Під час двох Мессенських війн і склалося державне утворення, що дістало назву Лакедемон (Спарта).
Підкорене населення за чисельністю в 5-6 разів було більшим за спартанську громаду, тому основним завданням дорінців-спартіатів було збереження панування. Давньогрецькі історики та письменники віддають славу творця спартанських законів легендарному  мудрецю танських законів легендарному мудрецю Лікургові. За законами Лікурга спартанський полії: очолювала рада старійшин Із 28 осіб віком понад 60 років. До складу ради належали також двоє царів віком понад ЗО років, які командували армією. Царська влада в Спарті була спадковою, а старійшин вибирали на народних зборах із числа знаті. Рішення старійшин затверджували на народних зборах. Народ міг лише схвалювати або відхиляти пропозиції старійшин і царів. У випадку, якщо народ прийме неправильне рішення, рада старійшин і царі могли відхилити його та розпустити народні збори.