Складіть розповідь про одну з визначних битв: Грюнвальдську, Куликовську, Невську, Льодове побоїще

Куликівська битва

Объяснение:

Сталася смерть литовського короля Ольгерда. Його місце зайняв Ягайло, який першим ділом вирішив налагодити відносини з потужною Ордою. В результаті монголо-татари отримали потужного союзника, а Росія виявилася затиснутою між ворогами: зі сходу татарами, із заходу литовцями.7 вересня 1380 року російська армія підійшла до Дону. Позиція була досить небезпечна, оскільки утримання раки мало, як переваги, так і недоліки. Перевага-легше було воювати проти монголо-татар, оскільки тим довелося б форсувати річку. Недолік-в будь-який момент до поля битви могли приспіти Ягайло і Олег Рязанський. В цьому випадку тил російської армії був би повністю відкритий. Рішення було прийнято єдино правильне: російська армія переправилася через Дон і спалила після себе всі мости. Цим вдалося убезпечити тил.

Куликівська битва почалася рано вранці 8 вересня 1380 року, тільки-но над Куликовим полем розсіявся туман.  Російський чернець Пересвет бився з ординцем Челубеєм. Удар списів богатирів був настільки сильний, що обидва вони померли на місці. Після цього почалася битва.

Князь Дмитро своєю мужністю князь заражав солдатів на подвиг, який їм належало зробити. Стартовий натиск ординців був страшний. Всю силу свого удару вони кинули на полк лівої руки, де російські війська стали помітно здавати позиції. У момент, коли армія Мамая прорвала оборону в цьому місці, а також коли почала здійснювати маневр з метою зайти в тил основним силам русичів, в бій вступив засадний полк, який зі страшною силою і несподівано вдарив в тил самими атакували ординцям. Переконаний в тому, що вбили всіх позаду себе, вони говорили, що це мертві росіяни повстають для битви. У такому стані бій було ними програно досить швидко і Мамай зі своєю Ордою був змушений спішно відступати. Так завершилася Куликівська битва.

Історичне значення Куликівської битви переоцінити неможливо. Вперше був зломлений міф про непереможність армії Орди.Значення Куликовської битви полягає так само і в тому, що ця перемога була сприйнята всіма, як знак того, що Москва повинна стати центром нової країни. Адже тільки після того, як Дмитро Донський почав збирати Землі навколо Москви, трапилася велика перемога над монголами.

Для самої орди значення поразки на полі Куликовому було також вкрай важливим. Мамай втратив більшу частину свого війська, а незабаром і зовсім був розгромлений ханом Тахтомишем. Це дозволило Орді знову об'єднати сили і відчути власну силу і значимість на тих просторах, які раніше і не думали їй чинити опір.

(Вибачте, що такий довгий текст)

Союз Советских Социалистических Республик

Советский Союз / СССР / Союз ССР

Союзное государство

← Flag of Russia (1918–1920).svg

← Flag of Ukrainian SSR (1919-1929).svg

← Flag of Byelorussian SSR (1919-1927).svg

← Flag of Transcaucasian SFSR.svg

30 декабря 1922 — 26 декабря 1991

↓

Flag of the Soviet Union.svg State Emblem of the Soviet Union.svg

Флаг Герб

Девиз

Пролетарии всех стран, соединяйтесь!

Гимн и Гимн

Union of Soviet Socialist Republics (orthographic projection).svg

Карта СССР (1945–1991)

Столица Coat of Arms of Moscow (Soviet).svg Москва

Крупнейшие города Москва, Ленинград, Киев, Ташкент, Баку, Харьков, Минск, Горький, Новосибирск, Свердловск[1]

Язык(и) русский[~ 1]

Религия отсутствует (атеизм, см. религия в СССР)

Денежная единица рубль СССР

Часовые пояса +2…+12[~ 2]

Площадь 22 402 200 км²[~ 3]

Население 293 047 571 чел.[~ 4]

Форма правления однопартийная (до 1990 года[~ 5]) парламентская (советская) республика (1922—1991)

Председатель Совета Народных Комиссаров Союза ССР

- 1922—1924 (фактически - по 7 марта 1923 года) Владимир Ленин

Генеральный секретарь ЦК ВКП(б)/КПСС

- 1924—1953 (фактически - с марта 1923 года) Иосиф Сталин

Председатель Совета Министров Союза ССР, секретарь ЦК КПСС

- 1953—1955 Георгий Маленков

Первый секретарь ЦК КПСС

- 1955—1964 Никита Хрущёв

Первый/Генеральный секретарь ЦК КПСС

- 1964—1982 Леонид Брежнев

Генеральный секретарь ЦК КПСС

- 1982—1984 Юрий Андропов

Генеральный секретарь ЦК КПСС

- 1984—1985 Константин Черненко

Генеральный секретарь ЦК КПСС/Президент СССР

- 1985—1991 Михаил Горбачёв

Интернет-домен .su

Телефонный код +7

Преемственность

Российская Федерация →

Государства-основатели Государства после

распада СССР

(члены ООН)[~ 6]

Flag of Russia (1918–1920).svg РСФСР

Flag of Ukrainian SSR (1919-1929).svg УССР

Flag of Byelorussian SSR (1919-1927).svg БССР

Flag of Transcaucasian SFSR.svg ЗСФСР

Азербайджанская Республика Flag of Azerbaijan 1918.svg

Республика Армения Flag of Armenia.svg

Республика Беларусь Flag of Belarus (1918, 1991–1995).svg

Республика Грузия Flag of Georgia (1990–2004).svg

Республика Казахстан Flag of the Kazakh Soviet Socialist Republic.svg

Киргизская Республика Flag of Kyrgyz SSR.svg

Латвийская Республика Flag of Latvia.svg

Литовская Республика Flag of Lithuania (1988-2004).svg

Эстонская Республика Flag of Estonia.svg

Российская Федерация Flag of Russia (1991–1993).svg

Республика Таджикистан Flag of Tajik SSR.svg

Туркменистан Flag of the Turkmen SSR.svg

Республика Узбекистан Flag of Uzbekistan.svg

Украина Flag of Ukraine (1991-1992).svg

Республика Молдова Flag of Moldova.svg

Сою́з Сове́тских Социалисти́ческих Респу́блик[~ 7], также СССР, Советский Союз, Союз ССР[2] — государство, существовавшее с 1922 года по 1991 год на территории Восточной Европы, Северной, части Центральной и Восточной Азии. СССР занимал почти 1⁄6 часть обитаемой суши Земли[3]; на момент распада был самой крупной по площади страной мира. Образован на территории, которую к 1917 году занимала Российская империя без Финляндии, части Польского царства и некоторых других территорий.

Для кыргызского народа присоединение к России стало событием огромной исторической важности процесс, проходивший в 50–70-е годы XIX в., был нелегким, подчас драматичным, но в итоге имел позитивное значение для исторических судеб кыргызов отмечено выше, еще в последней четверти XVIII столетия по инициативе бия Атаке от сарыбагышских кыргызов Чуйской долины в Санкт-Петербург к Екатерине II направляется посольство в поисках покровительства. В первой трети XIX в. перед непосредственной угрозой кокандской агрессии кырг. предпринимают неоднократные попытки заручиться покровительством России. Но Кокандское ханство оказалось более оперативным, и кыргызы вынуждены временно подчиниться силе. Подчиниться, но не примириться с ханским гнетом. С изменением политической ситуации в Средней Азии и Казахстане в нач. XIX в. появились объективные возможности для удовлетворения давнишнего желания кыргызов принять подданство России. В сентябре 1853 г. иссык-е кыргызы в очередной раз направляют письмо генерал-губернатору Западной Сибири.